Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
27.08.2019
АВТОР: Ірина Кузіна

Адвокат АО «Barristers» Ірина Кузіна: «Верховний Суд виніс постанову щодо можливості одночасного застосування статей 69 та 75 Кримінального кодексу України»

Верховний Суд виніс постанову щодо можливості одночасного застосування статей 69 та 75 Кримінального кодексу України

У нещодавній постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2019 року по справі № 753/13851/17 (№ в ЄДРСР 83820026) вкотре підняте питання можливості одночасного застосування цих двох статей, які гуманізують покарання.

Так стаття 69 КК України дає можливість суду призначити покарання нижче від найнижчої межі за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного та умотивувавши своє рішення.

А стаття 75 КК України надає суду право звільнити особу від відбування покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

У згаданій постанові Верховного Суду за обставинами справи три особи вчинили на вулиці розбій за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із застосування насильства, небезпечного для здоров`я потерпілого (розпилення вмісту балону «Терен» та придушення).

Колегія суддів зазначила, що відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обираючи двом обвинуваченим міру примусу, суд першої інстанції послався на обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття, сприяння слідству, відсутність обставин, що його обтяжують, дані про особу винних, зокрема те, що одна особа до кримінальної відповідальності притягується вперше, а інша особа в силу ст. 89 КК вважається таким, що не має судимості, позитивну характеристику засуджених та їх працевлаштування.

Разом із цим, свого рішення про звільнення засуджених від відбування покарання на підставі ст. 75 КК суд не мотивував, не обґрунтував підстав, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення останніх без відбування покарання. Без уваги суду залишились конкретні обставини злочину – спланованість дій винних, розподіл ролей, використані ними засоби для досягнення спільної злочинної мети, а також значна суспільна небезпечність вчиненого, яка полягає не лише у посяганні на право власності потерпілого, а й у спричиненні шкоди його здоров’ю.

З урахуванням вказаних обставин, на думку колегії суддів, звільнення двох засуджених на підставі ст. 75 КК від відбування покарання є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки не сприяє меті покарання – виправленню засуджених і попередженню вчиненню нових злочинів, та є невиправдано м’яким заходом примусу, який не можна вважати справедливим, пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого злочину та його наслідкам.

Зазначена позиція касаційного суду демонструє загальний підхід, відповідно до якого одночасне застосування статей 69 та 75 Кримінального кодексу України є радше виключенням, ніж правилом.

Взагалі всередині Касаційному кримінальному суді точиться дискусія щодо «так би мовити, подвоєння гуманізації покарання», як це можна побачити і по справі №51-5790км18 (окрема думка судді Стефанів Н.С. по якій від 15.08.2019 року з’явилася в ЄДРСР №83820036, справа № 664/425/16-к).

Можливо, Велика Палата Верховного Суду подивиться на проблематику ширше, аніж лише в контексті одночасного застосування частин 3 і 4 статті 68 КК України, і сформує своє відношення до «подвоєння гуманізації» як такої. Переважить або підхід недискримінації, або підхід справедливого покарання за злочини проти життя – обидва з них можуть знайти обґрунтування як Конституцією, так і Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Ірина Кузіна, адвокат АО «Баррістерс»

Джерело: BARRISTERS
2638
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА