Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
20.08.2020
АВТОР: Леонід Лазебний

Декриміналізація діяння як тяжкого злочину не є підставою для визнання результатів НСРД недопустимими доказами

5 травня 2020 р.  Верховний Суд у справі № 754/2623/14-к не знайшов підстав для визнання результатів НСРД недопустимими доказами та дійшов висновку, що якщо на момент звернення слідчого до апеляційного суду з клопотанням про проведення НСРД діяння було кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК, однак надалі дії цієї особи були перекваліфіковані на ч. 3 ст. 364ч. 2 ст. 15ч. 1 ст. 190 КК, а згодом було виключено ч. 3 ст. 364 КК (у зв’язку з виключенням цієї норми з КК), то матеріали НСРД є допустимими доказами та можуть використовуватися як доказ винуватості особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15ч. 1 ст. 190 КК.

Вироком місцевого суду особу було виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 190 КК. Апеляційний суд скасував виправдувальний вирок й ухвалив обвинувальний вирок, яким визнав особу винною.

У касаційній скарзі захисники наполягали, що матеріали НСРД не мають доказового значення, оскільки ухвалу апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД було відкрито стороні захисту лише в ході апеляційного провадження.

При цьому, окрім іншого, посилалися й на порушення положень ст. 246 КПК, згідно з якою НСРД проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, а передбачений ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 190 КК злочин – невеликої тяжкості.

Верховний Суд змінив вирок апеляційного суду, виключивши з його мотивувальної частини посилання як на доказ на показання свідка, та зазначив, що апеляційний суд, умотивовано відхилив версію сторони захисту.

Зокрема, у контексті вимог у спільній касаційній скарзі адвокатів, апеляційний суд дав належну оцінку розсекреченим, дослідженим з наданням доступу стороні захисту й долученим до справи за клопотанням прокурора під час перегляду вироку процесуальним документам, які слугували правовою підставою для проведення НСРД (клопотання слідчого про проведення негласних слідчих дій та ухвала апеляційного суду).

Оскільки сторона обвинувачення вживала необхідних заходів для отримання згаданої ухвали, яку з об’єктивних причин не мала у своєму розпорядженні на стадії виконання вимог ст. 290 КПК, і після розсекречення документа стороні захисту було забезпечено можливість доступу до нього, апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи захисників про істотне порушення цієї норми права.

Така позиція суду узгоджується з висновком ВП ВС, викладеним у постанові від 16 жовтня 2019 р. (справа № 640/6847/15-к).

Не можна визнати прийнятними і твердження сторони захисту про недопустимість як доказів матеріалів НСРД в аспекті положень ст. 246 КПК (підстави проведення НСРД).

За правилами ч. 2 ст. 246 КПК НСРД проводяться у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. У цій справі досудове розслідування розпочалося за фактом вимагання неправомірної вигоди посадовими особами ДПІ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК (станом на час проведення  – тяжкий злочин). Тому слідчий мав достатньо підстав для звернення до апеляційного суду з клопотанням про проведення НСРД, яке було задоволено.

Після проведення НСРД особі було оголошено підозру про вчинення тяжкого та невеликої тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 190 КК.

У подальшому Законом України від 21 лютого 2014 р. № 746-VII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції», який набрав чинності 28 лютого 2014 р., ч. 3 ст. 364 КК було декриміналізовано.

Однак з огляду на те, що на момент вчинення діяння згадана норма права була чинною, не вбачалось і процесуальних безумовних перешкод для використання слідчими органами матеріалів НСРД як доказів винуватості особи.

Таке рішення колегії суддів узгоджується з практикою ВП ВС (постанова від 13 листопада 2019 р., справа № 1-07/07).

Повний текст рішення

Джерело: lexinform.com.ua
347
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА