Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
12.05.2020
АВТОР: BARRISTERS

«Форс-мажор, не форс-мажор» – Адвокатське об’єднання «Barristers»

Форс-мажор, не форс-мажор

У зв’язку із введенням на території України карантину (постанова КМУ № 211), було запроваджено ряд обмежень, які унеможливили певним суб’єктам господарювання виконати власті договірні зобов’язання, що в юриспруденції має назву «обставини непереборної сили» або «форс-мажор».

Згідно статті 218 Господарського кодексу України, Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вбачається з наведеного, суб’єкт господарювання не несе відповідальність за порушення власних зобов’язань, якщо вони трапились саме за умов наявності обставин (дій) непереборної сили.

Слід звернути увагу, що законодавством передбачено саме звільнення від відповідальності за допущене порушення, тобто НЕ накладення відповідних санкцій (штрафи, пеня), а не звільнення від виконання самого зобов’язання!!!

Вікіпедія дає наступне визначення поняття «форс-мажор»:

форс-мажор (обставини непереборної сили) – це обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для суб’єктів згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов’язаного з несплатою їх вартості.

Отже, для звільнення від відповідальності за порушення відповідного зобов’язання повинно бути в наявність наступні складові:

  1. Наявність самого зобов’язання, тобто обов’язку певної особи вчинити певні дії (поставити товар, надати послуги, виконати роботи, здійснити оплату) у відповідний строк
  2. наявність встановленої відповідальності за порушення зобов’язання, тобто передбачені договором та/або законом відповідні санкції (неустойка, штраф, пеня)
  3. факт порушення зобов’язання, тобто невиконання певних обов’язків у встановлений строк
  4. наявність обставин непереборної сили (форс-мажору)
  5. наявність причино-наслідкового зв’язку між форс-мажором та порушенням зобов’язання

Якщо з наявністю п. 1, 2, 3 ні в кого не виникає сумнівів, то з доведеністю п. 4 та 5 слід суттєво працювати.

Частиною 2 статті 141 закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», визначені наступні обставини непереборної сили (форс-мажор): загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Як вбачається з наведеного, встановлення карантину Кабінетом Міністрів України – є форс-мажорна обставина.

Отже, з п.4 (наявність форс-мажору) визначились.

А тепер найцікавіше, п. 5 – наявність причино-наслідкового зв’язку між форс-мажором та порушенням зобов’язання.

Для встановлення такого зв’язку, зазвичай, Сторони зобов’язання, визначають процедуру підтвердження форс-мажору безпосередньо в тексті договору. Крім того, договором визначається порядок повідомлення сторонами про виникнення форс-мажору, та наслідки його триваючої дії.

Зазвичай, в договорах передбачається:

– форс-мажор підтверджується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або її територіальними органами (далі –ТПП)

– сторона, для якої виник форс-мажор, зобов’язана повідомити іншу сторону у певний строк

– у випадку триваючої дії форс-мажору (договором може бути передбачений будь-який конкретний строк, наприклад: один місяць, десять днів), сторони можуть розірвати договір в односторонньому порядку

У відповідності до статті 14 закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», саме до повноважень ТПП віднесено право засвідчувати форс-мажорні обставини. Таке засвідчення здійснюється у формі відповідного сертифікату. Порядок засвідчення встановлений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Для отримання названого документа, необхідно подати до ТПП наступне:

  1. Заява, встановленого зразку
  2. Договір, зобов’язання по якому неможливо виконати, з причин виникнення форс-мажору
  3. Документи, які підтверджують настання форс-мажору
  4. Квитанція про оплату послуг ТПП
  5. Витяг з ЄДР (єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань)
  6. Підписаний акт (два примірники) приймання-передачі наданих послуг (між заявником та ТПП)
  7. Наказ на керівника або довіреність на представника – в залежності від того, хто буде отримувати сертифікат про форс-мажор

Оскільки для суб’єктів малого підприємництва, отримання Сертифікату про форс-мажор є безкоштовним, то у випадку звернення саме такої категорії, на заміну п. 4 (квитанція про оплату), необхідно подати документи, що підтверджують статус суб’єкта малого підприємництва.

Суб’єкт малого підприємництва:

– підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності, не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

– юридичні особи, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України,

За результатами розгляду наданого комплекту документів, ТПП може прийняти наступні рішення:

  1. Засвідчити факт наявності форс-мажору та видати Сертифікат
  2. Відкласти розгляд заяви для можливості надання додаткових пояснень, документів, доказів
  3. Відмовити в засвідченні форс-мажорних обставин

Строк розгляду документів та прийняття відповідного рішення, згідно ЗУ «Про ТПП», сім днів з дня звернення.

Особливі аспекти, на яких обов’язково необхідно акцентувати увагу при зверненні до ТПП:

  1. Форс-мажор повинен бути  надзвичайним та невідворотним (непереборним)
  2. Форс-мажор повинен об’єктивно унеможливлювати виконання зобов’язань (причино-наслідковий зв’язок)
  3. Форс-мажор не існував на момент взяття відповідного зобов’язання (підписання договору) та сторони об’єктивно не могли знати про можливість його виникнення

Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що факт введення карантину на території України, автоматично не створює для всіх суб’єктів господарювання форс-мажор, та автоматично не звільняє від  відповідальності за порушення зобов’язань. Про наявність або відсутність такої обставини непереборної сили можна стверджувати виключно за наслідками детального аналізу порушеного зобов’язання та встановлення причино-наслідкового зв’язку між введенням карантину та самим порушенням. І вже після такого аналізу слід приймати рішення, чи доцільно звертатись до ТПП за сертифікатом чи ні.

Джерело: BARRISTERS
585
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА