КОРБАН ПРОТИ УКРАЇНИ: ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПОРУШЕНЬ КОНВЕНЦІЇ, ВСТАНОВЛЕНИХ ЄСПЛ

Геннадій Корбан був посадовою особою місцевої влади з 2014 року до відставки у березні 2015 року. У липні 2015 року він став лідером політичної партії. Незабаром після цього він висунув свою кандидатуру на парламентські вибори та на посаду міського голови Києва, але зазнав поразки.

Проти нього відкрили низку кримінальних проваджень:

у серпні 2014 року та у лютому 2015 року – за підозрою у захопленні в заручники двох державних службовців;

у серпні 2015 року – за підозрою у розкраданні благодійних фондів;

у жовтні 2015 року – за скаргами чиновника через отримання телефонних дзвінків з погрозами.

У контексті цих проваджень, а також ще одного обвинувачення у створенні злочинної організації пан Корбан був заарештований 31 жовтня 2015 року у своєму будинку спецпідрозділом. Він був заарештований без судового дозволу (захід, дозолений національним законодавством на максимальний термін три дні в особливих невідкладних справах). Після закінчення триденного терміну Корбан постав перед суддею і був звільнений у залі суду. Проте він був негайно повторно заарештований. Наступні сім місяців він тримався під вартою або знаходився під домашнім арештом. Зрештою, він був звільнений у червні 2016 року під особисте зобов’язання. У березні 2016 року він визнав себе винним у викраденні людей в першому наборі проваджень підписавши угоду, в якій він погодився на ув’язнення із випробувальним терміном. Інші провадження були припинені через відсутність доказів.

Пан Корбан подав декілька скарг до Європейського суду з прав людини, який констатував порушення конвенційних гарантій:

• статті 3 (нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження) – стосовно участі в судовому засіданні з 26 по 28 грудня 2015 року;
• статті 3 (таке, що принижує гідність, поводження) – у зв’язку з ув’язненням в металевій клітці під час судових слухань 13, 22 і 25 січня 2016 року;
• ч. 1 статті 5 (право на свободу та безпеку) – стосовно арешту 31 жовтня 2015 року та його повторного арешту 3 листопада 2015 року;
• ч. 3 статті 5 (право на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення до суду) тримання під вартою та домашній арешт не були достатньо обґрунтованими;
• ч. 5 статті 5 (право на компенсацію)
• ч. 2 статті 6 (презумпція невинуватості) – декілька високопосадовців зробили заяви в ЗМІ, називаючи його лідером злочинної організації.

Водночас Суд у Страсбурзі не сприйняв аргументів заявника щодо того, що реальні причини його кримінального переслідування та обмеження волі були політично мотивованими, зокрема, тому, що він став суперником правлячої партії та його нова політична партія різко критикувала тих, хто перебував при владі. То ж ЄСПЛ констатував відсутність порушення статті 18 разом зі статтею 5 Конвенції.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Корбан проти України» (заява № 26744/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.