Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
28.07.2020
АВТОР: Леонід Лазебний

Недодержанням правил підвідомчості чи підсудності не перериває перебігу позовної давності, але може бути причиною для поновлення її строку

15 травня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 922/1467/19 задовольнив касаційну скаргу, визнавши несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості справи і позбавлення його права на звернення до суду.

Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи про стягнення заборгованості, в тому числі основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних за неоплачений товар.

Від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності до вимог ПП. В обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності ПП вказувало на те, що ним в межах строків позовної давності було подано позовну заяву до районного суду, за наслідками якої цим судом було відкрито провадження у справі з призначенням судового засідання, яке декілька раз було перенесено і невдовзі було винесено ухвалу про закриття провадження у справі з підстав того, що даній спір віднесено до господарського судочинства.

Рішенням господарського позов задоволено.

Постановою апеляційного суду від рішення господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Суд, відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем позовної давності, виходив з того, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності, не перериває перебігу строку позовної давності.

У касаційній скарзі позивач наголошував на правовій позиції, викладеній у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2018 р. у справі № 908/828/17 та від 11 вересня 2018 р. у справі № 904/191/18 про те, що закриття провадження у справі не є процесуальною дією, тотожною поверненню позовної заяви та відмові у прийнятті позовної заяви, питання про які вирішуються нас стадії прийняття позовної заяви, а не під час розгляду справи по суті, а відтак, вважає, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності і наступного саме закриття провадження у справі, а не відмови або повернення позову, перериває перебіг позовної давності.

Верховний Суд зазначив, пред`явлення позову до суду – це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Тобто, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов до висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

Дійшовши зазначеного висновку, Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах КГС ВС від 24 квітня 2018 р. у справі № 908/828/17, від 11 вересня 2018 р. у справі № 904/191/18, від 11 грудня 2018 р. у справі № 917/100/17, від 11 грудня 2019 р. у справі № 924/1236/17, від 21 січня 2020 р. у справі № 910/2538/19 про те, що в разі подання позову з недодержанням правил підсудності і наступного саме закриття провадження у справі, а не відмови або повернення позову, подання такого позову перериває перебіг позовної давності.

Тобто, у цій справі, з урахуванням строку виконання зобов`язання за видатковою накладною від 16 лютого 2016 р., перебіг строку позовної давності розпочався 17 лютого 2016 р. та на момент звернення ПП 17 травня 2019 р. до господарського суду з позовом до фізичної особи сплинув.

Водночас, у законодавстві відсутній перелік причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

Неправильним та несправедливим є покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

Виходячи з аналізу наведених вище норм та встановлених судами обставин справи, Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання причин пропуску позивачем строків позовної давності поважними та задоволення позову.

Повний текст рішення

 

Джерело: lexinform.com.ua
68
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА