Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
14.05.2020
АВТОР: Леонід Лазебний

Обґрунтованість призначення та проведення податкової перевірки можна оскаржувати навіть у разі допуску до такої перевірки

Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, при оскарженні наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки.

21 лютого 2020 р. Верховний Суд у справі № 826/17123/18 частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ на ухвалу апеляційного суду, якою відмовлено в задоволенні позову через відсутність доказів недопуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення виїзної перевірки.

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ та податкові повідомлення-рішення.

Позивач наголошував на допущенні відповідачем процедурних порушень при проведенні перевірки, зокрема, відсутності у відповідача правових підстав для направлення запиту, попри яку позивачем була надана інформація відповідно до поданого запиту, але контролюючим органом без конкретизації того, які саме документи не надано за запитом, протиправно винесено оскаржуваний наказ. На переконання позивача, відповідачем на порушення норм чинного законодавства фактично проведено невиїзну перевірку, в той час як оскаржуваним наказом призначено виїзну.

Окружний адміністративний суд задовольнив позов повністю. Апеляційний суд скасував рішення та прийняв нову постанову про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач вказував про відсутність у нормах чинного законодавства положень, які б визначали, що у разі, якщо допуск до податкової перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду у суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, а тому вважає посилання апеляційного суду на такі обставини помилковими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу на розгляд судової палати у зв’язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постановах від 13 березня 2018 р. у справі № 804/1113/16, від 24 травня 2019 р. у справі № 826/16221/15, від 3 жовтня 2019 р. у справі № 820/850/16, від 16 жовтня 2019 р. у справі № 820/11291/15, від 22 листопада 2019 р. у справі № 815/4392/15, у яких висловлено правову позицію, що саме на етапі допуску до перевірки суб’єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.

Виходячи зі змісту норм Податкового кодексу України, розглядаючи цю справу Верховний Суд зазначив, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов:

1) наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава);

2) надіслання/пред’явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення та наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Законодавством встановлено випадки, коли платник податків може скористатися правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:

– непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених ПКУ, платнику податків документів, визначених “абз. 2-4 п. 81.1 ст. 81 ПКУ (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);

– оформлення документів, вказаних в абз. 2-3 п. 81.1 ст. 81 ПКУ, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Водночас недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов’язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати в залежності від використання особою своїх прав на позасудовий захист.

З урахуванням наведеного судова палата ВС в цій справі відступила від висновків про застосування норми права в подібних правовідносинах та сформувала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи надалі наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Таким підставам позову (за їх наявності) суди мають, насамперед, надавати правову оцінку, а якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, – переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Повний текст рішення

Джерело: lexinform.com.ua
353
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА