Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
29.10.2019
АВТОР: Судова влада України

Оскарження процесуальних дій суду у справі не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду – ВП ВС

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання незаконною відмови у видачі виконавчих листів за судовими рішеннями, ухваленими Приморським районним судом міста Одеси, та надання хибної інформації, викладеної в листі керівника апарату цього суду.

Окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, а суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.

Розглянувши касаційну скаргу позивача, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків. Оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Усі процесуальні порушення, які допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише в межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Отже, позовні вимоги про оскарження дій/бездіяльності відповідача стосуються вчинення (невчинення) судом передбачених процесуальним законом дій, тому не можуть бути оскаржені поза межами порядку, передбаченого процесуальним законом (як адміністративним, так і цивільним).

Крім того, Велика Палата ВС звернула увагу на те, що відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно, ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 462/32/17 (провадження № 14-5цс19).

Отже, у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо заявлених позивачем вимог слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/110/16 (провадження № 11-547апп19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/85111557.

Джерело: Судова влада України
619
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА