Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
05.08.2021
АВТОР: Анна Грушка

Осквернение совещательной

Адвокат, не имея права на защиту обвиняемого, договорился о сотрудничестве с Национальным антикоррупционным бюро, а пострадала судья. По крайней мере, так она считает. Законница поплатилась за то, что помогала вернуть незаконно изъятое правоохранителями имущество лица, подозреваемого во взяточничестве.

«Наживне» клопотання

Інформація щодо начебто неправомірних дій Ірини Грищенко з Дзержинського районного суду м.Харкова ширилася теренами Інтернету вже давно. Вища рада правосуддя йшла назустріч Офісу Генерального прокурора, погоджуючи відсторонення законниці. Проте базою для розгляду дисциплінарної справи щодо неї стала скарга, яка надійшла в травні цього року.

Заявник повідомляв, що, розглядаючи кримінальну справу, І.Грищенко вчинила дисциплінарний проступок. Адже законниця начебто спілкувалася з адвокатом

обвинуваченого й отримала від нього гроші.

Обвинувальний акт у даному провадженні надійшов ще у 2017 році. Особу обвинувачували за ч.2 ст.3692 Кримінального кодексу (прийняття пропозиції або одержання неправомірної вигоди чиновником). Роком раніше обвинуваченого обшукали за місцем проживання, вилучивши близько $32 тис.

Пізніше орган досудового розслідування встановив, що адвокат прибув до суду, аби спробувати повернути ці кошти. Як стверджує слідство, у грудні 2019 року він зустрівся з І.Грищенко в приміщення суду, заявивши про намір подання такого клопотання. Ознайомившись із його доводами, жінка повідомила, що обґрунтувань недостатньо й радила долучити документи, які підтверджують, що арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Через кілька тижнів захисник зустрівся із суддею вже в її кабінеті, аби повідомити новину: відповіді щодо накладення арешту слідчими суддями Печерського районного суду м.Києва він не отримав, однак такі рішення відсутні. Тож законниця запропонувала на наступному судовому засіданні подати відповідне клопотання. А за винесення позитивної ухвали нібито зажадала $4000.

Можливо, суддя спілкувалася з колегами зі столиці, але вже за два тижні повідомила адвокату, що відповідь таки дали: арешт на вилучене майно не накладався. Тому вона знову нагадала про винагороду та запропонувала захиснику узгодити проект

ухвали.

Далі впровадили карантин, тож наступний судовий розгляд відбувся лише в травні. Розглянувши клопотання адвоката, вона більш як на годину видалилася до нарадчої кімнати й у цей час у підсобному приміщенні отримала від адвоката гроші.

Принаймні про підтвердження саме такого розвитку подій свідчать протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Наступного дня судді повідомили про підозру (ч.3 ст.368 КК).

Не тотожні відповідальності

Указані факти ВРП розглядала у 2020 і 2021 роках. За клопотаннями Генерального прокурора Ірини Венедіктової та заступника Генпрокурора — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького тимчасово відстороняли суддю, продовжували дію відсторонення.

28 січня до Вищого антикорупційного суду був направлений обвинувальний акт стосовно І.Грищенко. Тоді ВРП відсторонила законницю втретє — до набрання законної сили вироком чи закриття кримінального провадження.

Наразі у ВАКС справу ще розглядають, але третя дисциплінарна палата вирішила дати власну оцінку діям судді з огляду на наявність ознак дисциплінарного проступку. Мовляв, перебіг провадження не має значення для встановлення дисциплінарної вини, адже такий проступок і кримінальна відповідальність не тотожні. Тож за ті ж самі дії

особу можна одночасно притягнути і до дисциплінарної, і до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Словом, у ВРП вирішили не чекати вироку, а заявили про свою самостійність, зазначаючи, що не можуть бути обмеженими здійснювати свої повноваження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі. У той же час установлені в рамках дисциплінарного провадження факти не свідчитимуть про доведеність вини особи щодо кримінального правопорушення.

Захисник без повноважень

У письмових поясненнях законниця зазначала, що автор скарги не є учасником кримінального провадження, а наведені відомості він отримав зі ЗМІ. Тож вони є не фактичними даними з доказовим значенням, а лише публічними висловлюваннями із сумнівною достовірністю. Інформація від правоохоронців, на яку він посилається, — лише версія в провадженні, вироку в якому ще немає.

Також суддя пояснювала, що участь адвоката у вказаному провадженні обумовлювався лише наміром провокації. Адже, як виявилось, той не мав повноважень на захист обвинуваченого. Мовляв, його перевіряли на підставі ордера, але про зміст договору про надання правничої допомоги вона дізналася лише з матеріалів провадження.

Та, навіть не будучи адвокатом обвинуваченого, але маючи статус адвоката, той звернувся до Служби безпеки із заявою про можливе вчинення суддею майбутніх

неправомірних дій і надав згоду на співпрацю з правоохоронцями. Тобто, на думку законниці, адвокат вчинив стосовно неї провокацію, яка і призвела до вручення їй повідомлення про підозру й направлення до суду обвинувального акта.

Та й скаржник, на думку І.Грищенко, будучи адвокатом і діючи в інтересах НАБУ, не мав обґрунтованих підстав для звернення до ВРП. Також суддя нарікала, що дисциплінарна справа в даному випадку має кримінальну природу.

Автономне провадження

Отримання «винагороди» від адвоката й позапроцесуальне спілкування з ним не можна виправдати впливом провокації, наголосили «дисциплінарники». Та й у Реєстрі повідомлень суддів про втручання в діяльність не віднайшли звернення судді щодо такого факту втручання в її діяльність.

Разом з тим, у ВРП зазначили, що сумнівів щодо спілкування законниці із захисником у приміщенні суду після вивчення справи не залишилось. А така поведінка сама по собі викликає обґрунтовані сумніви в здатності І.Грищенко безсторонньо чинити правосуддя.

До того ж чисельні зустрічі із захисником обвинуваченого свідчать про умисність проступку, мовляв, служителька Феміди не могла не усвідомлювати неправомірності та неетичності таких дій. Така поведінка судді створює уявлення про можливість вплинути на прийняття судового рішення в позапроцесуальний спосіб, що завдає істотної

шкоди авторитету правосуддя, зазначила палата.

Як відомо, скаржитися на суддів до ВРП має право будь-яка особа. Тож нарікання законниці стосовно того, що скаржник не є стороною справи, співпрацює з НАБУ і не довів свого права на звернення, також відкинули.

ДП наголосила, що дисциплінарне провадження автономне. Воно аналізує дії судді під кутом зору службової етики. Мовляв, практика Європейського суду з прав людини цього не забороняє, порушення прав людини не відбудеться, навіть якщо в кримінальному провадженні особу виправдають.

Тож, не чекаючи вироку, ДП вирішила, що І.Грищенко варто звільнити з посади. Бо порушення таємниці нарадчої кімнати, адже законниця залишила її, аби одержати неправомірну вигоду від сторони провадження, ніякими іншими стягненнями не загладити.

Джерело: Закон і Бізнес
191
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА