Помічник адвоката АО «Barristers», к. ю. н. Сергій Скворцов про досудову пробацію в кримінальному провадженні.

ДОСУДОВА ПРОБАЦІЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Згідно положень ч.1 ст. 370 Кримінального-процесуального кодексу України (надалі – КПК України), судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Для забезпечення зазначених вимог, досить часто на практиці при винесенні вироку, суд враховує не лише основні обставини про неправомірний вчинок обвинуваченого, а й додаткову інформацію про останнього, зокрема про обставини його життя, які могли послужити вчиненню злочину, а також інші відомості, які суд може врахувати при прийнятті міри покарання для обвинуваченого. Для цього нормами Кримінального процесуального кодексу України, а також Законом України «Про пробацію» передбачений такий правовий інститут як досудова пробація.

Пунктом 25 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України) серед учасників кримінального провадження передбачений і представник персоналу органу пробації.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про пробацію», досудова пробація – це забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності.

Згідно ч.1 ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Досудова доповідь складається щодо певної категорії осіб, які визначені КПК України. Так, до такої категорії слід відносити осіб, обвинувачених у вчиненні злочинів невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п’яти років позбавлення волі. Варто зазначити, що досудова доповідь відносно обвинувачених віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених КПК України.

Крім того, ч.4 ст.314-1 КПК України передбачений вичерпний перелік осіб, досудова доповідь щодо яких не складається. До таких осіб відносяться:

– особа, стосовно якої прокурором складено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності;

– особа, яка вже відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі;

– неповнолітній, стосовно якого прокурором складено клопотання про застосування до нього примусових заходів виховного характеру;

– неповнолітній, який не досяг віку кримінальної відповідальності, за наявності підстави для застосування примусових заходів виховного характеру;

– особа, стосовно якої прокурором складено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру;

– особа, до якої застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, проте вона вчинила новий злочин протягом невідбутої частини покарання;

– у разі якщо під час підготовчого судового засідання ухвалено судове рішення про затвердження угоди.

Згідно ч.2. ст. 9 Закону України «Про пробацію», для підготовки досудової доповіді персонал органу пробації має право отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та від громадян.

Така досудова доповідь повинна містити у собі деякі відомості про обвинуваченого, зокрема: соціально-психологічну характеристику, оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк. Обвинувачений може безпосередньо брати участь у складанні такої доповіді шляхом надання персоналу органу пробації усієї необхідної інформації відносно себе, з метою підготовки досудової доповіді.

Порядок складення досудової доповіді визначений Наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2017 р. №200/5 «Про затвердження Порядку складення досудової доповіді» (надалі – Порядок), яким визначено механізм складення та подачу до суду персоналом органу пробації досудової доповіді.

Як уже було зазначено, обов’язковою підставою для підготовки досудової доповіді є ухвала суду. У день отримання такої ухвали, представник персоналу органу пробації заводить справу за матеріалами досудової доповіді стосовно обвинуваченого. Усі документи, які формуються у процесі підготовки досудової доповіді, долучаються до справи за матеріалами досудової доповіді стосовно обвинуваченого.

Далі обвинуваченому надсилається виклик до органу пробації для проведення бесіди. Під час бесіди обвинувачений ознайомлюєься з інформацією про порядок складення досудової доповіді. Отримана від обвинуваченого усна інформація оформляється представником персоналу органу пробації у письмовій формі, з якою обвинувачений ознайомлюється. Інформація про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів, громадян, які можуть надати таку інформацію, одержується представником персоналу органу пробації шляхом направлення запитів або під час особистої зустрічі.

У випадку, якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, представник персоналу органу пробації може відвідати без спеціального дозволу місця попереднього ув’язнення, де він має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи обвинуваченого, отримувати від персоналу місця попереднього ув’язнення іншу інформацію та документи, необхідні для складення досудової доповіді.

Як вже було зазначено, обвинувачений безпосередньо може брати участь у складанні досудової доповіді. Проте його відмова від участі у підготовці досудової доповіді не позбавляє його права ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення, а також звертатися до органу пробації із заявою про згоду брати участь у підготовці досудової доповіді не пізніше терміну, необхідного для реалізації зазначеного права, з урахуванням строку підготовки такої доповіді, зазначеного в ухвалі суду.

Який же зміст досудової доповіді? Структура досудової доповіді складається відповідно до форми, передбаченої Порядком. Однак на практиці, під час складання досудових доповідей представниками персоналу пробації, одним з ключових питань є формулювання їх висновків, зміст яких повинен відображати повноту аналізу ситуації обвинуваченого, об’єктивність позиції пробації, задовольняти потреби суду в отриманні інформації для винесення справедливого судового рішення, не порушувати конституційні засади правосуддя.

Департаментом пробації Міністерства юстиції України запропоновано приклади уніфікованих висновків досудових доповідей з урахуванням отриманих за результатами оцінки рівнів ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства (в т.ч. окремих осіб). Подані приклади базуються на первинній національній практиці складання досудових доповідей та міжнародній практиці.

Так наприклад, при низькому та середньому рівнях ризику повторного правопорушення та небезпеки для суспільства, можна підготувати наступний висновок:

«Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку (середню – при середньому рівні ризику) ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень: (сформулювати заходи, що спрямовані на вирішення криміногенних потреб, виявлених у ході оцінки ризиків). У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов’язків, відповідно до ч.2 ст.76 КК України».

При високих (іноді середніх) ризиках повторного правопорушення, низькому та середньому (іноді високому) рівнях небезпеки для суспільства, можна підготувати наступний висновок:

«Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу (достатньо високу – при середньому рівні ризику) ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень: (сформулювати заходи, що спрямовані на вирішення криміногенних потреб, виявлених у ході оцінки ризиків). У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов’язків, відповідно до ч.2 ст.76 КК України».

Однак, при використанні на практиці зазначених прикладів, необхідно пам’ятати про унікальність випадку кожного обвинуваченого, при якому запропоновані висновки можуть змінюватися за формою та змістом, а також різноманітність ресурсної бази різних підрозділів пробації.

Ще одне положення, на яке обов’язково варто звернути увагу, це ч.5 ст.314-1 КПК України, відповідно до якого досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину. Як зазначено в п.12 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх» від 16.01.2017 року №223-66/0/4-17, досудова доповідь повинна містити результати незалежного соціального дослідження обвинуваченого та надати суду додаткову об’єктивну інформацію про ризики скоєння обвинуваченим повторно злочину, можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі (необхідність ізоляції) з огляду на соціально-психологічні характеристики особистості обвинуваченого. Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження та береться судом до відома при ухваленні вироку.

Враховуючи викладене, досудова доповідь є одним з правових інструментів, що надає додаткову інформацію суду при винесенні ним вироку. Проте, варто мати на увазі, що на практиці можна зустріти формальне відношення співробітників органів пробації до своїх обов’язків під час складання досудової доповіді. У зв’язку із цим, така досудова доповідь не відповідатиме положенням ч.1 ст. 314-1 КПК України.