Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
28.11.2018
АВТОР: Троян Олександр

Помічник адвоката АО «BARRISTERS» Троян Олександр про проблемні питання притягнення до адміністративної відповідальності осіб за порушення вимог законодавства щодо надання відповіді на адвокатський запит

Проблемні питання притягнення до адміністративної відповідальності осіб за порушення вимог законодавства щодо надання відповіді на адвокатський запит

З прийняттям у 2012 році Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статтю 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення, про порушення права на інформацію, було доповнено ч. 5, якою було запроваджено адміністративну відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит.

Рішенням №27 Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року було визначено порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Рішенням Ради адвокатів України №238 від 19 листопада була затверджена нова редакція вказаного Порядку.

Однак, судова практика з розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, склалась досить негативна. Основною причиною того, що правопорушники не притягуються до адміністративної відповідальності є те, що  судді закривають справи по ч. 5 ст. 212-3 КУпАП на підставі закінчення строку накладення адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст.38, п. 7 ст. 247 КУпАП.

Наприклад, суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області закрив провадження по справі №345/3371/18 у зв’язку з тим, що «…провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, оскільки на час розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст. 38 цього Кодексу. Зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення серії ІФ № 0012 від 03.08.2018 зазначено, що правопорушення скоєне 05.06.2018 згідно письмової відмови № 851 (а.с. 1-4). Враховуючи, що правопорушення вчинене 05.06.2018, справа надійшла до суду 17.08.2018, а її розгляд здійснений 12.09.2018, тобто закінчилися передбачені чинним законодавством строки для накладення стягнення, а тому провадження в даній справі слід закрити».

У рішенні по справі №758/8212/18  суддя Подільського районного суду м. Києва зазначив: «…адміністративне правопорушення мало місце 27.04.2018 року, тобто на момент розгляду справи в суді закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення. В силу п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. На час розгляду адміністративного матеріалу сплив тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_3 у зв’язку з закінченнями строку накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 КУпАП.».

Таким чином, судді не встигають розглянути матеріали справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.  На думку автора, є декілька причин такої ситуації.

1. Занадто довга та складна процедура оформлення Радою адвокатів регіону матеріалів адміністративного правопорушення відносно правопорушника.

Рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року №238 було затверджено нову редакцію Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженими радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення (далі – Порядок).

У п. 2 ІІІ розділу Порядку вказано, що рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення приймається після проведення перевірки, за умови відповідності адвокатського запиту, заяви (звернення) та доданих до неї матеріалів Закону. Перевірка може складатися з направлення письмових чи усних звернень до заявника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання додаткових пояснень.

Тобто, Рада адвокатів  регіону, перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення, збирає пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіряє відповідність адвокатського запиту на який не надано відповідь чи відмовлено у наданні інформації, або не своєчасно надано відповідь, на дотримання вимог ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» й лише після цього приймає рішення про можливість складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У п.  7 цього же розділу Порядку вказано, що зміст протоколу повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 256 КУпАП. У п. 12 вказано, що особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати письмове пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, яке вноситься до протоколу і засвідчується підписом зазначеної особи. Пояснення та зауваження можуть додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у цьому протоколі.

Однією з вимог ст. 256 КУпАП до змісту протоколу є наявність у протоколі пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.  Тобто, особа двічі надає пояснення щодо вчиненого адміністративного правопорушення: перший раз при проведені перевірки Радою адвокатів регіону та другий раз при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, виходячи з наведеного, можна зробити висновок про те, що Рада адвокатів регіону, перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення, встановлює наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стаття 280 КУпАП вказує, що  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати:

  • чи було вчинено адміністративне правопорушення;
  • чи винна дана особа в його вчиненні;
  • чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
  • чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність;
  • чи заподіяно майнову шкоду;
  • чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу;
  • з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, суд, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, при розгляді відповідної справи повинен також встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Однак, й Рада адвокатів регіону також встановлює наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, здійснюється дублююча робота, що в свою чергу затягує процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності.

2. Надмірна кількість справ в провадженні кожного судді.

Через велику кількістю справ та нестачею кадрів у суді, виникає перевантаженість суддів, що як наслідок затягує розгляд справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до «Огляду даних про стан здійснення правосуддя у 2017 році»: «…у 2017 році змінилася штатна чисельність суддів місцевих і апеляційних судів. Проте, незважаючи на зменшення штатної чисельності суддів, ще чимало посад залишаються вакантними. Тривалий час не вирішується питання щодо призначення нових суддів, обрання суддів на посади безстроково та переведення суддів. Є окремі суди в яких немає жодного судді, які мають право здійснювати правосуддя.  Ця ситуація сприяє збільшенню навантаження на суддів, які мають повноваження, і негативно впливає на оперативність та якість розгляду справ.»

3. Численні відкладення судових засідань з розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Якщо суддя призначає до розгляду справу про адміністративне правопорушення, то її розгляд затягується у зв’язку з постійним відкладенням її розгляду з певних причин, знову ж через  перевантаження суддів великою кількістю справ. Однак, однією з причин постійного відкладення розгляду справи є й неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на судові засідання у зв’язку з не повідомленням її належним чином про дату та час розгляду справи.

У сукупності вказані фактори впливають на тривалість розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, і як наслідок, судді просто не встигають у визначені законом строки розглянути справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

На думку автора, для вирішення вказаної проблеми, потрібно затвердити новий порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, у якому спростити процедуру оформлення вказаних матеріалів. Разом з тим, вважаю необхідним внести зміни у ст. 38 КУпАП та збільшити строк накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП до 6 (шести) місяців.

Джерело: BARRISTERS
1176
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА