Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
13.11.2020
АВТОР: Закон і Бізнес

Право на обжалование из-за неправильной квалификации действий УПК не ограничивает — ВС

УПК не ограничивает обжалование уголовно-правовой квалификации действий, в том числе если суд признал нецелесообразным исследование доказательств, которые никем не оспаривались. Такое заключение сделал ВС в постановлении №161/2026/20, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

7 жовтня 2020 року                        

м.Київ                              

№161/2026/20

Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — ЄРЕМЕЙЧУКА С.В.,
суддів: ВУС С.М., СТОРОЖЕНКА С.О. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченої Особи 1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 22.04.2020 про відмову у відкритті провадження на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.02.2020 щодо Особи 1, Інформація 1, громадянки України, уродженки с.Одеради Луцького району Волинської області, жительки Адреса 1, раніше не судимої, засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 Кримінального кодексу.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

За вироком Луцького міськрайонного суду від 26.02.2020 Особу 1 визнано винуватою та призначено їй покарання:

за ч.1 ст.185 КК — у вигляді арешту на строк 1 місяць;

за ч.2 ст.185 КК — у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік;

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК — у вигляді арешту на строк 3 місяці.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК остаточно призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі на 1 рік. На підставі ст.75 КК Особу 1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладенням на неї обов’язків, передбачених ст.76 цього кодексу.

Як установив суд першої інстанції, Особа 1 20.12.2019, о 12:00, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні гіпермаркету «Епіцентр» за адресою: вул.Окружна, 37, с.Липини, Луцький район, Волинська область, шляхом вільного доступу таємно викрала господарські товари, чим спричинила ТзОВ «Епіцентр К» майнову шкоду на загальну суму 385,66 грн.

Крім того, Особа 1 31.12.2019, близько 13:00, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні вказаного гіпермаркету «Епіцентр», шляхом вільного доступу повторно, таємно викрала господарські товари, чим спричинила ТзОВ «Епіцентр К» майнову шкоду на загальну суму 1102,89 грн.

Також Особа 1 3.01.2020, близько 12:00, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні того ж гіпермаркету, шляхом вільного доступу намагалася повторно, таємно викрасти господарські товари на загальну суму 1033,46 грн.

Так, пройшовши повз касу та охорону гіпермаркету, вона вийшла на вулицю, маючи при собі в жіночій сумці та пакеті викрадені речі, однак, виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, не змогла його закінчити з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками служби охорони гіпермаркету.

Волинський АС ухвалою від 22.04.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою обвинуваченої Особи 1 на вказаний вирок у частині оскарження вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі обвинувачена Особа 1, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати його і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Аргументуючи свою позицію, обвинувачена зазначає, що в апеляційній скарзі наводила доводи щодо неправильної кваліфікації її дій, оскільки вважає, що їх потрібно кваліфікувати за ч.2 ст.15,ч.2 ст.185 КК,однак суд апеляційної інстанції уваги на вказані аргументи не звернув і безпідставно відмовив у відкритті провадження в цій частині <…>.

Мотиви Суду

Положеннями ч.1 ст.412 КПК регламентовано, що істотним є таке порушення вимог цього кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Частиною 4 ст.399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст.394 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 цього кодексу.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачена Особа 1 оскаржила вирок місцевого суду в апеляційному порядку на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме — неправильної кваліфікації її дій за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК, оскільки вважає, що вони повинні бути кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК. Крім цього, обвинувачена скаржиться на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного злочину й особі засудженої внаслідок суворості.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою в частині оскарження вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК, суддя апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що під час судового розгляду, здійсненого в порядку ч.3 ст.349 КПК, фактичних обставин справи ніхто з учасників провадження не оспорював. У зв’язку із цим дійшов висновку, що обвинувачена оскаржила вирок з підстав, з яких його не може бути оскаржено згідно з положеннями ст.394 КПК.

Однак з указаним висновком апеляційного суду колегія суддів погодитися не може.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, застосував положення КПК щодо особливостей апеляційного оскарження окремих судових рішень (ч.2 ст.394 цього кодексу). Проте залишив поза увагою, що такі особливості не стосуються можливості оскарження в апеляційному порядку вироку з інших підстав, не вказаних у цій статті, у тому числі з підстави неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність під час кваліфікації дій особи судом першої інстанції.

Водночас відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься в постанові Великої палати ВС від 27.02.2018 (справа №756/5578/15-к), національне законодавство, зокрема ч.2 ст.394 КПК, встановлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення лише з підстави заперечення обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких суд визнав недоцільним. Право на оскарження рішення суду у зв’язку з неправильною кваліфікацією дій указаним кодексом не обмежується. Тобто норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч.3 ст.349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, відмовивши обвинуваченій Особі 1 у відкритті провадження за її скаргою на постановлений щодо неї вирок, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке веде до скасування ухвали цього суду з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.438 КПК.

Отже, доводи в касаційній скарзі щодо незаконності оспорюваного рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а ухвала апеляційного суду — скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати вищезазначене і відповідно до вимог кримінального процесуального закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись стст.433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу обвинуваченої Особи 1 задовольнити.

Ухвалу Волинського АС від 22.04.2020 у частині відмови у відкритті апеляційного провадження на вирок Луцького міськрайонного суду від 26.02.2020 щодо Особи 1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Джерело: Закон і Бізнес
258
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА