Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
30.06.2020
АВТОР: Леонід Лазебний

Право на окреме оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою до вирішення справи по суті не поширюється на прокурора

29 квітня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 344/13061/16-к залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на ухвалу про відмову у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу суду про продовження строку тримання обвинувачених під вартою до вирішення справи по суті.

Міський суд своєю ухвалою продовжив щодо обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосуванням застави.

Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу суду першої інстанції та повернув апеляційну скаргу у зв’язку з тим, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має права на оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою під час судового провадження.

У касаційній скарзі прокурор, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, наполягав, що ухвалу суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржено в апеляційному порядку, а тому апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, обмеживши його право на апеляційний перегляд судового рішення.

Залишаючи без задоволення касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що Конституційний Суд України у рішенні № 4-р/2019 від 13 червня 2019 р. визнав неконституційним положення ч. 2 ст. 392 КПК про неможливість окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання особи під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Тобто з моменту прийняття рішення КСУ скасовано обмеження на окреме оскарження ухвал про продовження строку тримання особи під вартою, які постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції.

КСУ сформулював правову позицію, згідно з якою положення ст.ст. 1382129ч. 1 ст. 55 Конституції України гарантують особі, право на свободу та особисту недоторканність якої обмежено рішенням суду у кримінальному судочинстві, судовий захист, у тому числі можливість оскарження в апеляційному порядку судових рішень щодо обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність до ухвалення судового рішення по суті.

Таким чином, окреме апеляційне оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою до вирішення справи по суті на підставі рішення КСУ спрямоване на забезпечення обвинуваченому, конституційне право на свободу якого обмежено шляхом продовження строку тримання під вартою на підставі ухвали суду, ефективного судового захисту шляхом перевірки судом апеляційної інстанції законності цієї ухвали. Адже за результатами апеляційного перегляду в разі незаконного позбавлення волі право особи може бути повністю або частково поновлено судом апеляційної інстанції.

Наведене вище свідчить, що рішенням КСУ розширено права обвинуваченого на апеляційне оскарження ухвали, якою обмежено його право на свободу, а не наділено таким правом прокурора, оскільки оскарження прокурором ухвали про продовження строку тримання під вартою може призвести до погіршення становища обвинуваченого.

Отже, за рішенням КСУ від 13 червня 2019 р. № 4-р/2019 право на окреме оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою до вирішення справи по суті має лише особа, чиє право обмежено, – обвинувачений, його захисник, законний представник; інші учасники судового провадження, у тому числі і прокурор, не мають права подавати апеляційну скаргу на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою до вирішення справи по суті.

Повний текст рішення

Джерело: lexinform.com.ua
43
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА