Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
24.06.2020
АВТОР: Леонід Лазебний

Проведення експертизи належності пістолета до вогнепальної зброї з недотриманням вимог ідентифікації зброї ставить під сумнів її висновок

15 квітня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 753/21466/18 задовольнив касаційну скаргу захисту, встановивши, що висновок експерта був похідним від недопустимого доказу.

Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку недоведенням того, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Згідно з вироком особа незаконно придбала короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю – виготовлений саморобним способом, шляхом видалення заглушки та перекриття газовідводного отвору сталевим стрижнем, сигнальний пістолет з магазином до нього та, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, повернулася до місця свого проживання, де незаконно зберігала цю вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу до моменту, коли її було вилучено працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку.

У касаційній скарзі захисник зазначав, що без належної правової оцінки судів обох інстанцій залишилася та обставина, що під час обшуку за місцем проживання особи, проведеного з порушенням передбаченого КПК порядку, внаслідок чого протокол та відеозапис вказаної слідчої дії, а також похідні від них висновки експертиз визнано недопустимими доказами, було вилучено також два сигнальні пістолети, один з яких згідно з висновком судово-балістичної експертизи визнаний вогнепальною зброєю, за незаконне придбання, носіння і зберігання якої засуджено особу. Однак означений висновок експерта не може бути визнаний допустимим доказом і покладений в основу обвинувачення, оскільки він є похідним від недопустимого доказу – протоколу обшуку, а посилання судів на те, що засуджений добровільно видав належну йому вогнепальну зброю та під час дослідження доказів судом першої інстанції підтвердив, що саме цю зброю він придбав і зберігав без передбаченого законом дозволу, не ґрунтується на матеріалах справи.

Задовольняючи касаційну скаргу, Верховний Суд, серед іншого, зазначив, що з досліджених апеляційним судом протоколу обшуку та його відеозапису, показань під час розгляду справи судом першої інстанції засудженого, свідків, на які послався у своїй ухвалі апеляційний суд, убачаються суперечливі дані щодо обставин вилучення пістолетів у засудженого, проте апеляційним судом ці суперечності не усунуто та зроблено неоднозначний висновок про те, що обвинувачений добровільно видав працівникам поліції пістолет, який був предметом дослідження судово-балістичної експертизи і за його наслідками визнаний вогнепальною зброєю.

Крім того, під час прослуховування колегією суддів касаційного суду аудіозапису судового засідання суду першої інстанції, на дані якого також послався у своїй ухвалі апеляційний суд, не встановлено фактів дослідження місцевим судом постанови слідчого про визнання пістолета речовим доказом та визнання засудженим того, що саме цей пістолет, зазначений у постанові слідчого, він придбав і зберігав без передбаченого законом дозволу.

Водночас апеляційним судом не надано жодної оцінки доводам апеляційної скарги захисника з приводу численних істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, допущених під час збирання доказів та фіксування процесуальних дій на досудовому розслідуванні, у тому числі й щодо відсутності ідентифікації та неналежного упакування знайдених під час обшуку пістолетів, що ставить під сумнів факт передачі на судово-балістичну експертизу саме їх.

До того ж під час розгляду справи апеляційним судом захисник наголошував, що хоча засудженим і не заперечується вилучення пістолетів за місцем його проживання, однак йому не були відомі їх номери, проте ці доводи залишились поза увагою апеляційного суду.

Отже, Верховний Суд визнав, що за таких обставин апеляційний розгляд кримінального провадження не можна визнати проведеним з достатньою повнотою, а сформульовані апеляційним судом висновки про доведеність винуватості особи за ч. 1 ст. 263 КК слід вважати передчасними, скасував рішення і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Повний текст рішення

Джерело: lexinform.com.ua
632
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА