Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
24.12.2020
АВТОР: Сергей Попов

Розгляд клопотання слідчого про вирішення питання долі речових доказів після закриття кримінального провадження: позиція ВС

Коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 234/17070/19 та встановив, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що постановою слідчого Першого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Краматорську закрито кримінальне провадження, у зв’язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України.

Прокурор у кримінальному провадженні звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із клопотанням у порядку ст. 100 ч. 9 КПК України про необхідність вирішити долю речових доказів у кримінальному провадженні та винести ухвалу, якою зняти з них арешт, накладений ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2019 року.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області відмовлено у задоволенні цього клопотання прокурора.

Не погодившись із таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, за якою ухвалою Донецького апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 399 ч.4 КПК України.

У касаційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу апеляційного суду від на підставі ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 23 травня 2018 року (справа № 243/6674/17), вважає, що ухвала слідчого судді підлягала перегляду в апеляційному порядку, оскільки до повноважень слідчого судді не відноситься розгляд клопотання про долю речових доказів, поданого в порядку ст. 100 ч.9 КПК України.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.

Відповідно до ст. 100 ч. 9 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

ВС зазначив, що у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.

Проте, у даному кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції не звернув увагу та не дав належної оцінки тому, що розгляд клопотання прокурора у кримінальному провадженні здійснив не суд, а слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області, відмовивши у його задоволенні з підстави того, що у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування вже не здійснюється, а тому слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо здійснення судового контролю цього кримінального провадження.

Враховуючи обставини справи Верховний Суд скасував ухвалу Донецького апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Джерело: Судебно-юридическая газета
349
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА