Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
19.08.2020
АВТОР: Леонід Лазебний

Службова недбалість може мати місце лише якщо службова особа мала можливість виконати дії в межах її повноважень

6 травня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 133/2138/15 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок у справі, в якій обсяг визначеної досудовим розслідуванням шкоди не був підтверджений доказами.

Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, та виправдано у зв’язку з недоведеністю її вини у вчиненні недбалості, що спричинила тяжкі наслідки у зв’язку з тим, що органом досудового розслідування не було доведено, що вона, обіймаючи посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби управління юстиції, будучи представником влади, неналежно виконувала свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них. Зокрема, незважаючи на встановлену нею наявність майна боржника, особа, згідно з обвинувальним актом, не вжила заходів, передбачених Законом «Про виконавче провадження», щодо накладення арешту на майно боржника, зупинила виконавчі провадження, що призвело до незаконного відчуження майна боржника, реалізація якого державною виконавчою службовою у встановленому законом порядку  покрила б суму його боргу перед кредитором, яка у 250 разів перевищує н.м.д.г., встановлений на час вчинення кримінального правопорушення, що є тяжким наслідком.

У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд першої інстанції обґрунтував виправдувальний вирок, пославшись на недопустимий доказ – судово-економічну експертизу.

Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що службова недбалість може мати місце лише за умови, що службова особа мала об’єктивну можливість виконати дії, які входять в коло її обов’язків. На момент вчинення цих дій був чинним Закон України «Про виконавче провадження» у редакції станом на лютий 2010 р., який не покладав на особу обов’язку накласти арешт на майно ТОВ. Як було передбачено у ньому, державний виконавець за заявою стягувача був вправі накласти арешт на майно боржника.

У цьому кримінальному провадженні судом була призначена судово-економічна експертиза для встановлення матеріальних збитків, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду ВС від 25 листопада 2019 р. (провадження № 51-10433кмо18).

За висновком судово-економічної експертизи, у зв’язку з відсутністю в матеріалах кримінального провадження Акта перевірки або розрахунків, де визначено розмір шкоди, нанесеної внаслідок передачі майна ТОВ, і висновків товарознавчих та автотоварознавчих експертиз щодо ринкової вартості реалізованого майна, неможливо встановити чи документально обґрунтовується розмір визначеної досудовим розслідуванням шкоди у сумі 238 965,5 грн.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що не надано доказів, що діянням особи завдано певних матеріальних збитків власнику майна.

Повний текст рішення

Джерело: lexinform.com.ua
566
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА