Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
21.10.2020
АВТОР: Леонід Лазебний

Строк погашення судимості особи, звільненої від відбування покарання, переривається в разі вчинення такого ж злочину до закінчення строку

26 серпня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 431/2787/19 висловив правову позицію, що в разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням за останнє з вчинених ним кримінальних правопорушень, строк погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення має обчислюватися з дня набрання законної сили обвинувальним вироком за останнє кримінальне правопорушення.

Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано винуватою та призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, за ч. 2 ст. 185 КК – у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 369 КК – у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ст. 395 КК – у виді арешту на строк 3 місяці. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ч. 5 ст. 71 КК за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

У касаційній скарзі захисник зазначав, що за епізодом № 2 (ч. 2 ст. 185 КК) невірно кваліфіковано дії особи за ознакою повторності, тоді як, на думку захисника, його дії за цим епізодом необхідно було кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України.

Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 5 ст. 90 КК не вимагається вирішення питання про переривання перебігу строку погашення судимості залежно від того, чи засуджено особу із призначенням покарання або зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. Тому, якщо особа, що відбула покарання за попереднє кримінальне правопорушення, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить кримінальне правопорушення, за яке її засуджено зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, строк погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення переривається та повинен обчислюватися заново.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 90 КК про наслідки переривання перебігу строку погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення та обчислення строків погашення судимості окремо за кожне кримінальне правопорушення (правило про самостійний перебіг строків погашення судимості), початок перебігу перерваного строку погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення повинен збігатися із початком перебігу строку судимості за останнє кримінальне правопорушення. Отже, саме з цього моменту одночасно спливатимуть два строки погашення судимості – за попередній (попередні) і за наступне (останнє) кримінальне правопорушення, і особа вважається судимою за всі ці кримінальні правопорушення. Ці строки спливають паралельно, тобто не складаються і не поглинаються один одним, та закінчуються самостійно (кожний у свій час), залежно від їх тривалості.

Таким чином, у випадку засудження за останнє кримінальне правопорушення зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК строк погашення судимості за попереднє кримінальне правопорушення має обчислюватися з дня набрання законної сили обвинувальним вироком за останнє кримінальне правопорушення, якщо протягом іспитового строку засуджений не вчинить нового кримінального правопорушення та якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване на інших підставах, передбачених законом, або суд не направить засудженого для відбування призначеного покарання відповідно до ч. 2 ст. 78 КК.

Як вбачається із матеріалів провадження, особа 1 квітня 2014 р. засуджено місцевим судом за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 місяці, на підставі ст.ст. 7172 КК призначено невідбуту частину покарання згідно з вироком місцевого суду від 2 вересня 2013 р. та остаточно призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 1 місяць.

19 жовтня 2016 р. особа звільнилась з виправної колонії у зв’язку із відбуттям строку покарання.

Відповідно до ч. 7 ст. 89 КК (у редакції, що діяла до 1 липня 2020 р.) такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за кримінальне правопорушення середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

1 червня 2018 р. місцевим судом особу засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк на 4 роки, на підставі ст. 75 КК звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Таким чином, до погашення судимості за вироком від 1 квітня 2014 р. особа вчинила нове кримінальне правопорушення, за яке було засуджено вироком від 1 червня 2018 р.

У зв’язку з цим строки погашення судимості за вироком місцевого суду від 1 квітня 2014 р. за ч. 1 ст. 185 КК та вироком місцевого суду від 1 червня 2018 р. місцевим судом за ч. 1 ст. 263 КК мають спливати одночасно (паралельно), тобто не складатися і не поглинатися один одним, а окремий перебіг кожного з цих строків розпочався з дня набрання законної сили вироком від 1 червня 2018 р. місцевого суду за ч. 1 ст. 263 КК.

Отже, Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу захисника.

Повний текст рішення

Джерело: lexinform.com.ua
280
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА