Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
09.06.2021
АВТОР: Марина Ясинська

СТЯГНЕННЯ ВИТРАТ НА ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ: ЧОМУ І НАВІЩО СУД ЗМЕНШУЄ ГОНОРАР АДВОКАТА

Витрати на професійну правничу допомогу є складовою судових витрат і розподіляються за певними правилами, які постійно корегуються судовою практикою.

Витрати на адвоката компенсує інша сторона процесу, але не всі і не завжди.

Послуги адвоката включено до витрат на професійну правничу допомогу. Після завершення спору під час розподілу судових витрат сторона, що програла, має компенсувати гонорар юриста. Водночас у питанні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу багато залежить від суду. І навіть сталі позиції не є запорукою відшкодування заявленої суми в повному обсязі. Суд може зменшити таку суму, безпосередньо проаналізувавши роботу адвоката.

Уже усталеною є судова практика стягнення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на формальні обставини:

  • наявність відносин з адвокатом;
  • співмірність витрат зі складністю справи;
  • підтвердження виконаних адвокатом робіт.

Останнє — у вигляді акта приймання-­передачі — і перевіряється судами на адекватність.

Суд зобов’язаний дослідити обсяг, складність та якість послуг адвоката, оцінити співмірність його гонорару

Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду (КАС) у складі Верховного Суду (ВС) від 9 березня 2021 року у справі № 200/10535/19­а суд обґрунтовує присудження витрат на правничу допомогу. Не можна обмежитися загальними висновками щодо врахування обсягу (пропорційності) задоволених позовних вимог, дійсності та необхідності проведеної адвокатом роботи, а також розумності їхнього розміру без обґрунтування.

У цій справі відповідач заявив про необґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, проте не надав своїх обґрунтувань і клопотання про зменшення.

І хоча ініціатива суду у зменшенні таких витрат виключається, формальний підхід до їх присудження неприпустимий.

КАС ВС, пославшись на практику Європейського суду з прав людини, пояснив, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

КАС ВС пояснив, що присуджувати суму компенсації витрат на професійну правничу допомогу потрібно на підставі належних та допустимих доказів (зокрема, акта приймання­-передачі). Слід дослідити:

  • обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт;
  • кількість витраченого часу;
  • розмір гонорару;
  • співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Справу скерували до апеляційного суду, який має вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням висновків КАС ВС.

Оцінка процесуального документа, перевірка витраченого часу, заперечення правової послуги

Проаналізувавши адвокатські послуги, Касаційний господарський суд (КГС) у складі ВС у додатковій постанові від 11 березня 2021 року у справі № 911/2681/19 стягнув половину від заявленої суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Суд вивчив дані про юридичні послуги, викладені в акті прийняття-­передання, і зробив висновок про неспівмірність гонорару адвоката складності справи.

  1. КГС ВС зазначив, що 12 тис. грн за три години роботи над трьома сторінками відзиву на касаційну скаргу не є сумою, співмірною зі складністю справи. Адвокат цитував висновки судів, але не навів доводів та нормативного обґрунтування для спростування правової позиції, викладеної в касаційній скарзі.
  2. Адвокат завищив кількість часу, який витратив на судове засідання. Він отримав гонорар за пів години роботи в судовому засіданні. Натомість КГС ВС виявив, що судове засідання тривало 18 хвилин.
  3. На думку колегії суддів КГС ВС, такий вид правничої допомоги, як зустріч та обговорення напрямів посилення правової позиції, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат. З огляду на частину 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України адвокатські витрати мають бути дійними, необхідними та розумними.

Таким чином, зазначені в акті приймання-­передачі юридичні послуги, а також їх вартість має бути обґрунтовано. Адже суд може перевірити реальність визначених сторонами:

  • видів наданих послуг;
  • часу на їх надання в розрізі кількості витраченого часу на кожен вид правничої допомоги.

Стягнення несплачених витрат на правничу допомогу

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України необхідною умовою розподілу витрат на адвоката є надання доказів, які підтверджують їх здійснення. Водночас компенсуються витрати адвоката, потрібні для надання правничої допомоги: на проїзд, проживання, поштові послуги тощо.

А за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката суд встановлює і розподіляє згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі наявності відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Такий висновок міститься в постанові об’єднаної палати КГС ВС від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Тобто витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено за умови підтвердження:

  • обсягу наданих послуг і виконаних робіт;
  • їх вартості.

Стягнення витрат на набір і друкування документів, копіювання додатків

КАС ВС ухвалою від 18 березня 2021 року у справі № 340/1084/19 стягнув із місцевого управління Державної казначейської служби України судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2125 грн, проти яких останнє заперечувало, посилаючись на те, що адвокат не застосовував спеціальні знання. Казначейство спиралося на висновок ВС у справі № 808/1849/18 (постанова від 17 грудня 2020 року), згідно з яким не є правничою допомогою набір і друкування документів, копіювання додатків, надсилання документів, адже ці дії не вимагають застосування професійних знань адвоката. Відповідно, витрати на такі послуги суд не розподіляє.

Водночас КАС ВС вирішив по­-іншому. Посилання на іншу справу визнано безпідставним, оскільки там суди не відшкодували витрати, пов’язані з технічним копіюванням документів у вигляді поліграфічних послуг, обсяг яких не було доведено.

Натомість у справі, що розглянув КАС ВС, позивач довів розмір витрат на професійну правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу, а відповідач це не спростував.

Суми підтверджено такими належними доказами:

  • договором про надання правничої допомоги;
  • протоколом до договору, який містить детальний опис правничої допомоги та кількість годин надання такої допомоги;
  • квитанцією про оплату юридичних послуг.

У цьому випадку КАС ВС процесуальний документ не аналізував.

Висновки

Компенсацію витрат на професійну правничу допомогу після завершення судового розгляду гарантовано процесуальними кодексами, зокрема шляхом винесення додаткових постанов про розподіл судових витрат. Водночас багато що вирішує сам суд, і практика розгляду цього питання є досить неоднозначною. Так, у низці випадків суди можуть обмежитися наданим адвокатом переліком робіт, не аналізуючи відповідність якості процесуального документа витраченому на нього часу. В інших випадках суди аналізують виконані роботи щодо обґрунтованості заявлених витрат на них, навіть якщо інша сторона сама не спростовує наданих опонентом доказів адвокатських витрат.

Джерело: Юридическая практика
59
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА