Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
19.06.2019
АВТОР: BARRISTERS

Тези партнера АО «BARRISTERS», адвоката Дениса Пономаренко та наукового радника АО «BARRISTERS», адвоката Ірини Гловюк на тему: “Питання предметної підсудності вищого антикорупійного суду”

ПИТАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ПІДСУДНОСТІ ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Гловюк І.В.

завідувач кафедри кримінального процесу,

доктор юридичних наук, доцент

(Національний університет «Одеська юридична академія»)

Пономаренко Д.В.

адвокат, партнер

(АО «Barristers»)

аспірант кафедри кримінального процесу

(Національний університет «Одеська юридична академія»)

 

ПИТАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ПІДСУДНОСТІ ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

 

Запланований на початок вересня 2019 року початок роботи Вищого антикорупційного суду вже викликає питання стосовно застосування ним  окремих положень КПК України, зокрема, у частині предметної підсудності. Питання правильного визначення (але це не повноваження ВАС) та тлумачення норм щодо предметної підсудності цього суду є надважливим, адже неправильність у цьому питанні загрозлива тим, що порушується право на суд, встановлений законом, гарантований кожному обвинуваченому ст. 6 Конвенції про захист прав людини  основоположних свобод.

Статтею 33-1 КПК України (ч.1) в редакції Закону від 07.06.2018 р. передбачено: «1. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2209211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».

Питання викликає саме ч. 1 цієї статі, і вони, на першому рівні, полягають у наступному: 1) чи стосується положення «якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України» також ст. 45 КК України; 2) якщо стосується, то як її співвідносити із тим, що перелік злочинів у ст. 45 КК та у ч. 5 ст. 216 КПК не співпадають?

Адже, ст. 45 КК України вказує: корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (статтю 368-2 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2019 від 26.02.2019 р.). Частина 5 ст. 216 КПК України передбачає, що  детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2 (статтю 368-2 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2019 від 26.02.2019 р.), 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України.

Як видно, не підслідні НАБУ ст.ст. 262, 308, 312, 313, 320, 354 (крім працівників юридичних осіб публічного права), 357, 364-1, 365-2, 368-3, 368-4 КК України. Це дозволяє зробити перший висновок стосовно того, що обмеження формулювання ст. 33-1 КПК України «якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України» стосується лише тих злочинів, перелічених у ст. 45 КК України, які підслідні НАБУ.

Норма ч. 1 ст. 33-1 КПК України побудована таким чином, що визначає перелік корупційних злочинів по-іншому, ніж у КК України, на що справедливо звертається увага у літературі [1], і формулює їх через перелік, який не містить розділових сполучників. Це дає можливість стверджувати, принаймні: 1) обмеження формулювання ст. 33-1 КПК України «якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України» стосується злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (проте лише тих з перелічених, які підслідні НАБУ), та передбачених статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України; 2) законодавцем обрано цікавий спосіб визначення підсудності ВАС через підслідність НАБУ, що свідчить про те, що кримінальні провадження щодо злочинів, які є корупційними у розумінні ст. 45 КК України, проте, не є підслідними НАБУ, не будуть підсудними ВАС, а мають розглядатися, за інших рівних умов, за загальними правилами підсудності.

Але цей висновок не вичерпує усієї проблематики предметної підсудності ВАС. Адже на практиці є ситуації, коли провадження, підслідні НАБУ, розслідуються іншими органами досудового розслідування.

На це питання вже надавалася відповідь певними експертами. Зокрема, Д. Калмиков, А. Марчук, М. Хавронюк стверджують, що ВАС підсудні виключно кримінальні провадження, досудове розслідування в яких здійснювали детективи НАБУ відповідно до приписів ч. 5 ст. 216 КПК. Логіко-граматичне тлумачення ч. 5 ст. 216 КПК дає підстави стверджувати, що абзац перший цієї частини статті нерозривно пов’язаний з її пунктами 1-3, які визначають обставини, за яких досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, визначених абзацом першим, здійснюють детективи НАБУ. Наявність принаймні однієї обставини, визначеної у пунктах 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, спричиняє конкретний правовий наслідок – здійснення досудового розслідування кримінального провадження щодо певних кримінальних правопорушень лише детективами НАБУ. Без урахування положень абзацу першого ч. 5 ст. 216 КПК положення пунктів 1–3 цієї частини втрачають семантичний і юридичний зміст [2]. Із змістом тлумачення відповідних норм КПК України слід повністю погодитися, проте, як зазначалося вище, вони не завжди правильно застосовуються на практиці, а тому не виключені ситуації, коли реально провадження є підслідним НАБУ, проте у силу різних причин розслідується іншим органом досудового розслідування, при тому, що і предметна ознака підслідності, і інші ознаки підслідності, передбачені п.п 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, наявні. Тоді, у разі, якщо тлумачити норму так, як пропонується вище, ці провадження з невідомих та незрозумілих причин виводитимуться з підсудності ВАС.

Це дає підстави зробити ще один висновок: у разі, якщо наявні умови, передбачені ч. 1 ст.33-1 КПК України, кримінальне провадження підсудне ВАС незалежно від того, який орган здійснював досудове розслідування.

Крім того, питання стосовно підсудності виникають у ситуаціях, коли: 1)  прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами Національного антикорупційного бюро України, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у злочинах, передбачених абзацом першим ч. 5 ст. 216 КПК України, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним злочином було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам; 2) детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які віднесені до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати злочини, які віднесені до підслідності слідчих інших органів. Зважаючи на те, що ці провадження не мають ознак, передбачених ст. 33-1 КПК України, слід підтримати думку, що детективам НАБУ можуть бути підслідні злочини, кримінальні провадження щодо яких не підсудні ВАС [1], хоча, на нашу думку, ця ситуація характерна не тільки для випадку, визначеного у абз. 13 ч. 5 ст. 216 КПК. У цих випадках, відповідно до ч. 3 ст. 32 КПК у ред. ЗУ №2447-VIII, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду за місцезнаходженням територіального управління НАБУ, яке проводило досудове розслідування [1].

Отже, у ситуаціях, коли: 1)  прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами Національного антикорупційного бюро України, своєю постановою відніс кримінальне провадження у злочинах, передбачених абзацом першим ч. 5 ст. 216 КПК України, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним злочином було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам; 2) детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які віднесені до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розслідували злочини, які віднесені до підслідності слідчих інших органів, – такі провадження не є підсудними ВАС.

Література:

  1. Слуцька Т. Проблемні питання підсудності Антикорсуду. URL: https://antydot.info/analytics/problemni-pytannya-pidsudnosti-antykorsudu/
  2. Висновок щодо підсудності кримінальних проваджень Вищому антикорупційному суду. URL: https://www.pravo.org.ua/ua/news/20873675-visnovok-schodo-pidsudnosti-kriminalnih-provadgeen-vischomu-antikoruptsiynomu-sudu
Джерело: BARRISTERS
1210
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА