Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
08.07.2020
АВТОР: Леонід Лазебний

Тлумачення договору судом допускається лише якщо неможливо з’ясувати дійсні наміри сторін

6 травня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справі № 126/746/17 задовольнив касаційну скаргу, визнавши вимогу тлумачення умов договорів необґрунтованою.

Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до інших осіб про тлумачення змісту правочину. Договори з відповідачами було укладено строком на п’ять років, а в договорах обумовлено, що вони набувають чинності з моменту  державної реєстрації. Позивач вважав, що строк оренди мав закінчитися через п’ять років після дати державної реєстрації договорів.

У вересні 2009 р. між сторонами у справі було укладено додаткову угоду, відповідно до якої було викладено п. 8 договорів оренди землі в такій редакції: «Договір укладено на 5 років з моменту підписання додаткової угоди». Державну реєстрацію цієї додаткової угоди було проведено в липні 2012 р .

Позивач зазначав, що відповідачі обмежили користування ним орендованих земельних ділянок, мотивуючи це тим, що строк договорів оренди закінчився, незважаючи на те, що він мав закінчитися в липні 2017 р.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд тлумачити п. 8 договорів оренди землі (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами), укладених між відповідачами та ТОВ, таким чином, що п’ятирічний строк оренди починається з липня 2012 р. та закінчується в липні 2017 р.

Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено частково. Вирішено тлумачити п. 8 договорів оренди землі від липня 2007 р. (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від вересня 2009 р., державну реєстрацію якої проведено в липні 2012 р.), таким чином, що п’ятирічний строк оренди починається з липня 2012 р. та закінчується в липні 2017 р.

У касаційній скарзі відповідачі зазначали, що право вносити зміни до основного договору додаткова угода набуває з моменту набуття нею чинності, тобто з моменту державної реєстрації. Але сутність змін в жодному разі не залежить від моменту набуття чинності додатковою угодою (момент державної реєстрації) і така реєстрація не вправі змінювати істотні умови договору. Більше того, змінений строк дії договору оренди землі згідно з додатковою угодою слід відраховувати з моменту початку дії основного договору.

Задовольняючи касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що ст. 213 ЦК визначено суб’єктів тлумачення правочину та правила тлумачення правочину. Суб’єктом тлумачення правочину насамперед є його сторона (сторони). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (ч. 2 ст. 213 ЦК України). Правила тлумачення правочину мають застосовуватися і в разі автентичного тлумачення правочину його сторонами, і в разі тлумачення правочину судом. Але якщо в разі автентичного тлумачення ця норма має рекомендаційний характер, то в разі випадку тлумачення змісту правочину судом застосування правил ч.ч. 34 ст. 213 ЦК є обов’язковим.

Відповідно до цих норм при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з’ясувати зміст окремих частин правочину, останній встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо і в такий спосіб неможливо визначити справжню волю осіб, які вчинили правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Задовольняючи позов, суди не звернули уваги на те, що необхідною умовою для тлумачення правочину відповідно до ст. 213 ЦК України є незрозумілі слова, поняття терміни, які не дають змоги з’ясувати дійсні наміри сторін при підписанні договору, тоді як п. 8 договорів оренди землі від липня 2007 р., із урахуванням змін до нього, викладено зрозуміло та послідовно.

Крім того, звертаючись з позовними вимогами про тлумачення змісту договору, позивач фактично порушив питання щодо визначення судом законодавства, яким регулюються правовідносини, що склалися між сторонами договорів, та визначення строку дії договорів оренди землі.

Ураховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для тлумачення змісту окремого пункту правочину є безпідставними.

Повний текст рішення

Джерело: lexinform.com.ua
346
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА