Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
11.02.2020
АВТОР: Судебно-юридическая газета

Тортури в українських тюрмах: що рекомендує ЄСПЛ у пілотному рішенні

ЄСПЛ у пілотному рішенні рекомендує створити спеціальний орган для контролю за місцями утримання під вартою.

30 січня Європейський суд з прав людини ухвалив пілотне рішення у справі «Сукачов проти України» щодо структурної проблеми неналежних умов тримання під вартою.

Судді ЄСПЛ підкреслюють, що дана справа стосується повторюваної проблеми, яка лежить в основі частих порушень Україною статті 3 Конвенції.  Зокрема, з моменту прийняття свого першого рішення стосовно умов ув’язнення в Україні Європейський суд виніс  55 рішень, у яких визнав порушення статті 3 через погані умови.

Європейський суд зазначив, що роль процедури пілотного рішення полягає в тому, щоб спонукати державу-відповідача, у даному разі – України, до вирішення великої кількості індивідуальних справ, які походять з однієї й тієї ж структурної проблеми на національному рівні, таким чином втілюючи принцип субсидіарності, який лежить в основі системи Конвенції.

Європейський суд з прав людини вказав загальні заходи для вирішення структурної проблеми. А саме:

  1. Заходи для зменшення переповненості місць утримування під вартою

Для цілей даного пілотного рішення Європейський суд вважає важливим підкреслити проблему переповненості місць ув’язнення, яку Україна неминуче повинна буде розглянути при втіленні цього рішення. Європейський Суд наголошує, що коли держава не може гарантувати кожному ув’язненому умови, які відповідають статті 3 Конвенції, найбільш доречним рішенням проблеми переповненості буде зменшення кількості утримуваних осіб шляхом частішого використання заходів, не пов’язаних з триманням під вартою, і шляхом мінімізації використання попереднього ув’язнення.

Судді ЄСПЛ також наголосили, що прокурорів та інших працівників правоохоронних органів України слід заохочувати до подальшого зменшення кількості запитів щодо початкового утримування під вартою та його продовження, окрім найбільш серйозних справ. Прокурорів та суддів слід також заохочувати до використання альтернатив триманню під вартою в найбільшій можливій мірі.

Окрім того, зменшення переповненості СІЗО також випливатиме із зміни у поточному мінімальному національному стандарті 2,5 квадратні метри особистого простору на одного ув’язненого, який передбачається у статті 11 Закону про попереднє ув’язнення 1993 року.

З огляду на обсяг цієї проблеми,Європейський суд вважає, що постійні та довгострокові зусилля та вжиття подальших заходів, спрямованих на значне оновлення існуючих місць утримування під вартою, або на заміну застарілих або законсервованих установ новими, повинні продовжуватися без затримок, і для цієї цілі повинні бути виділені належні фінанси.

Хоча реалізація цих заходів може потребувати значних фінансових ресурсів, відсутність ресурсів не може у принципі виправдати умови утримування. Держава-відповідач повинна організовувати свою пенітенціарну систему таким чином, щоб забезпечити дотримання цього положення, незалежно від будь яких труднощів.

  1. Розгляд скарг з боку затриманих спеціальним органом

Судді ЄСПЛ наголошують, що найкращим шляхом встановлення запобіжних заходів буде створення спеціального органу для контролю за місцями утримування під вартою. Розгляд скарг з боку затриманих спеціальним органом, зазвичай приводить до швидшого результату, ніж розгляд у звичайних судових провадженнях.

Європейський суд підкреслює: для того, щоб цей спеціальний орган був ефективним засобом правового захисту, він повинен мати право контролювати порушення прав затриманих, бути незалежним від пенітенціарних органів, мати повноваження та зобов’язання розслідувати скарги за участі особи, яка подала скаргу, і бути здатним приймати обов’язкові рішення, які підлягають виконанню.

Джерело: Судебно-юридическая газета
78
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА