Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
18.12.2020
АВТОР: Сергей Попов

Верховний Суд висловися стосовно невідкриття медичних документів стороні захисту

ВС висловився щодо допустимості як доказу висновку експерта, що ґрунтується на медичних документах, які не були відкриті стороні захисту.

Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 КПК, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 753/14134/19.

Обставини справи

За вироком Дарницького районного суду м. Києва особу засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України його  звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду – без зміни.

За вироком суду він визнаний винуватим у тому, що, керуючи автомобілем з причепом та рухаючись по вулиці, порушив п.п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, не врахував габарити причепа, не обрав безпечний інтервал, внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на нерухомого пішохода, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

У касаційній скарзі касатор вказував, що  суд поклав в основу обвинувачення докази, які стороні захисту не відкривалися, а саме, документи, на підставі яких проводилася судово-медична експертиза потерпілої.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що посилання у касаційній скарзі засудженого на те, що місцевий суд поклав в основу вироку документи, які не відкривалися стороні захисту, а саме, документи, на підставі яких проводилася судово-медична експертиза потерпілої, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2020 року (справа №754/14281/17), потерпіла сторона наділена правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди її здоров`ю, а слідчий зобов`язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК України належать до предмета доказування. У тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою, отриманою від указаної сторони. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об’єктом експертного дослідження.

Крім того, в силу ч. 2 ст. 242 цього Кодексу призначення експертизи для встановлення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень є обов`язковим.

ВС зауважив, якщо стороною обвинувачення використано висновок експерта на підтвердження винуватості особи, саме цей висновок з детальним аналізом медичної документації має бути відкритий стороні захисту для виконання вимог ст. 290 КПК України.

Водночас захист не позбавлений процесуальної можливості за необхідності клопотати про надання доступу до матеріалів, які досліджував експерт. За відсутності такого клопотання з урахуванням ст. 22 вказаного Кодексу слід розуміти, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися на згаданій стадії провадження правом на відкриття їй також і медичної документації.

Тобто, відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 КПК, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом.

Як убачається з матеріалів провадження, при ознайомленні в порядку ст. 290 КПК України з матеріалами досудового розслідування, в тому числі з даними проведеної судово-медичної експертизи, обвинувачений не порушував питання про надання йому доступу до медичної документації, за результатами дослідження якої експертом було сформовано свої висновки.

З урахуванням викладеного, ВС погодився із оцінкою судом вищезазначеного висновку експертизи як допустимого доказу.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду – без змін.

Джерело: Судебно-юридическая газета
414
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА