Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
01.04.2021
АВТОР: Судебно-юридическая газета

Відшкодування шкоди потерпілому внаслідок ДТП: позиція ВС

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань — деліктному та договірному.

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №  910/4720/20.

Обставини справи

Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Р» до департаменту патрульної поліції про стягнення 73213,00 грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також ВС наголосив, що за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас, ВС зазначив, що така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов’язанні ним є страховик).

Разом із тим, зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання – первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Отже, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги керувався в тому рахунку й обставинами справи, встановленими у вироку по справі №555/2369/17 щодо визнання позивача винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України та в подальшому скасованому, внаслідок задоволення Верховним Судом касаційної скарги позивача (потерпілого у справі № 555/2369/17) у зв’язку з неправомірною відмовою судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження.

Так, при новому розгляді ухвалою від 14.05.2019 суд апеляційної інстанції задовольнив апеляційну скаргу потерпілого та скасував вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 16.01.2018 і призначив новий розгляд в суді першої інстанції, мотивуючи встановленням факту неналежного виконання районним судом вимог ст. 349 цього Кодексу при проведенні судового розгляду, який суперечив вимогам положень ст. 2 КПК, та фактично позбавив гарантованих цим Кодексом прав учасників кримінального провадження і недотримання визначеної законом процедури судочинства, та визнав їх істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до положень ч. 6 ст. 9  та ст.ст. 409, 412 КПК України, є підставою для скасування вироку суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, в іншому складі суду.

Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, та направив справу для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Джерело: Судебно-юридическая газета
214
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА