Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
03.12.2019
АВТОР: Судова влада України

ВП ВС вирішила виключні правові проблеми щодо порядку відступу від висновків об’єднаної палати ККС ВС та обсягу повноважень прокурорів під час оскарження судових рішень

Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему щодо того, як має діяти колегія суддів або судова палата у разі, якщо вона вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, та як визначається обсяг повноважень прокурорів під час оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.

Так, згідно із позицією Великої Палати ВС, якщо колегія суддів або палата, яка розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку, вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні об’єднаної палати ККС ВС, то вона передає таке кримінальне провадження на розгляд цієї ж об’єднаної палати.

Об’єднана палата касаційного суду може відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі цієї ж об’єднаної палати.

Також Велика Палата ВС вказала на те, що передбачене ч. 6 ст. 393, ч. 6 ст. 425, п. 15, 20 ч. 2 ст. 36 КПК України право на подання апеляційної та касаційної скарг прокурором, який входить до складу групи прокурорів, визначеної в порядку ст. 37 цього Кодексу, не обмежується його участю в судових засіданнях з розгляду конкретного кримінального провадження у судах попередніх інстанцій.

Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі в судових засіданнях, він має право на подання апеляційної чи касаційної скарг. Група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК України, діє як єдиний суб’єкт на стороні обвинувачення – прокурор.

Окрім цього, Велика Палата ВС висловилася щодо кваліфікації дій особи за ст. 348 КК України. У цьому провадженні особу було виправдано за ст. 348 КК України, зокрема, у зв’язку з тим, що обвинувачений не був обізнаний про звернення особи (потерпілого внаслідок умисного вбивства) до правоохоронних органів з приводу погроз потерпілому вбивством з боку обвинуваченого, а також про виконання працівником міліції своїх службових обов’язків з розгляду цього звернення.

Велика Палата ВС звернула увагу на те, що суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України, характеризується умисною формою вини. Обвинувачений повинен усвідомлювати, що посягає на життя правоохоронця саме у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків. Однак суб’єктивна сторона не пов’язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих службових обов’язків, які в даний момент виконує потерпілий. Достатньо, щоб винний усвідомлював сам факт того, що правоохоронець здійснює свої службові повноваження. Тому факт необізнаності особи про виконання працівником міліції конкретних службових обов’язків не виключає можливої наявності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень –http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Джерело: Судова влада України
89
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА