Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
05.11.2018
АВТОР: Закон і Бізнес

ВС: ЕСИТС не должна создавать препятствий в подаче жалоб в апелляционные суды

Отсутствие ЕСИТС не создает препятствий для подачи жалоб в бумажной форме непосредственно в апелляционные суды. Такое заключение сделал ВС в постановлении №644/3691/16-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

29 серпня 2018 року                         

м.Київ                               

№644/3691/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є.,
суддів: АНТОНЕНКО Н.О., ЖУРАВЕЛЬ В.І., КОРОТУНА В.М., КУРИЛО В.П. (суддя-доповідач),

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін касаційну скаргу Особи 2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22.12.2017 у складі суді Хорошевського О.М.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду з позовом до Особи 2про стягнення заборгованості.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 6.12.2017 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Особи 2 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором від 24.10.2007 №5781447, за сумою кредиту та відсотками за користування кредитом станом на 14.04.2016 (включно) в сумі $8622,88 з яких: заборгованість за кредитом — $8002,59; заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом — $620,29.

Стягнуто з Особи 2 на користь ПАТ «ПУМБ» судовий збір у розмірі 3296,27 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Особа 2 оскаржив його в апеляційному порядку шляхом подання 14.12.2017 апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою АСХО від 22.12.2017 апеляційну скаргу Особи 2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 6.12.2017 повернуто без розгляду.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак, виходячи зі змісту пп.15.5 п.1 розд.ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК, її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією ЦПК від 15.12.2017, тобто через суд першої інстанції, оскільки не створено Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

7.02.2018 Особа 2 через засоби поштового зв’язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу АСХО від 22.12.2017, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що, подаючи апеляційну скаргу, він керувався положенням ст.355 ЦПК, тому, повернувши апеляційну скаргу, апеляційний суд позбавив його права на захист.

Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У ч.1 ст.402 ЦПК установлено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст.400 цього кодексу.

Відповідно до ст.355 ЦПК апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з пп.15.5 п.1 розд.XIII «Перехідні положення» ЦПК до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу особі, що її подала, суд апеляційної інстанції послався на пп.15.5 п.1 розд.XIII «Перехідні положення» ЦПК та вважав, що апеляційну скаргу в цьому випадку слід подавати виключно через суд першої інстанції — у порядку, встановленому ЦПК 2004 року.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Відсутність ЄСІТС жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Відповідно до ст.129 Конституції суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з чч.2, 3 ст.2 ЦПК суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення пп.15.5 п.1 розд.XIII «Перехідні положення» ЦПК, що гарантувало б особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду, що визначено ст.355 ЦПК, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Тому висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні пп.15.5 п.1 розд.XIII «Перехідні положення» ЦПК. Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції щодо застосування вказаної норми права, викладеній у постанові ВС у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2018 у справі №61-12112сво18.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без дотримання норм процесуального права. Судові процедури повинні бути справедливими, ніхто безпідставно не може бути позбавлений права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до чч.3 та 4 ст.406 ЦПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими та достатніми доводи касаційної скарги для скасування ухвали апеляційного суду з переданням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись стст.400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 2 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22.12.2017 скасувати, справу передати до Апеляційного суду Харківської області для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Джерело: Закон і Бізнес
522
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА