Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
21.06.2018
АВТОР: Верховний Суд

ВС: Хто несе відповідальність за шкоду внаслідок ДТП на службовому авто

Не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки у зв’язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела. Такий висновок зробив ВС в постанові № 205/5571/15-к.

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

                       5 квітня 2018 року                                                                                                                                                         м. Київ                              

№ 205/5571/15-к

Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного

кримінального суду у складі:

головуючого — БІЛИК Н.В.,
суддів: КРАВЧЕНКА С.І., ЄМЦЯ О.П. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого Особи 1 на вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 7.02.2017 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015040000000414, за обвинуваченням

Особи 1, Інформація 1, уродженця та жителя Адреса 1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 7.02.2017 Особу 1засуджено за ч.2 ст.286 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки.

Стягнуто з Особи 1 на користь Особи 2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11596,79 грн.; в рахунок відшкодування моральної шкоди — 50000 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 апеляційну скаргу обвинуваченого Особи 1 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції — без зміни.

За вироком суду встановлено, що Особа 127.04.2015, близько 12:40, керуючи технічно справним вантажним автомобілем «DAF TE 95», р\н №1, з напівпричепом «FELDBINDER EUT 34.3», р\н №2, які належать ПП

«Київ-Ресурс», рухався по пр.Петровського, з боку пр.Сергія Нігояна в напрямку вул.Київська, в м.Дніпропетровську. Після зупинки автомобіля на червоний сигнал світлофора на перехресті пр.Петровського та вул.Авіаційної в м.Дніпропетровську та поновлення руху на зелений сигнал світлофора Особа 1, грубо порушуючи п.10.1 ПДР, а саме: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху — допустив наїзд на Особу 4, яка вийшла на проїзну частину на зелений для неї сигнал світлофора та перетинала проїзну частину пр.Петровського справа наліво відносно напрямку руху автомобіля під керуванням Особи 1, у бік посадкового майданчика трамвая. В результаті наїзду потерпіла Особа 4 отримала сполучну тупу травму тіла, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала смерть останньої.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений Особа 1просить скасувати вирок суду та ухвалу суду апеляційної інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що не встановлено механізм ДТП, судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи, адже висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Зокрема, засуджений стверджує, що свідок Особа 5, зі слів якого ніби і був установлений весь механізм, зазначений в обвинуваченні, в судовому засіданні не підтвердив обставини, викладені у протоколі його допиту як свідка та в протоколі слідчого експерименту. Також зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання захисника про повторний допит свідка Особи 6, про допит понятих Особи 7 та Особи 8, які зазначені в протоколі слідчого експерименту, а також пасажира автомобіля «Даф» — Особи 9. Разом з тим указує на те, що суд не взяв до уваги висновок судової автотехнічної експертизи від 24.07.2015 №15/15, за яким, на його думку, не встановлено, якою саме частиною автомобіля відбувся первинний контакт із пішоходом, тобто невідомий механізм наїзду на першій стадії руху пішохода. На думку засудженого, висновки судової автотехнічної експертизи від 17.07.2015 №70/27-439, якими обґрунтований вирок суду, засновані на вихідних даних, наданих свідком Особою 6 під час досудового розслідування, які останній спростував у судовому засіданні. Тому наявні у матеріалах справи докази в сукупності підтверджують лише сам факт наїзду на пішохода з його смертельним травмуванням, утім, конкретний механізм події слідством не встановлений, наявність його вини не доведена. Крім того, засуджений звертає увагу на те, що під час скоєння ДТП він був пов’язаний трудовими обов’язками з ПП «Київ-Ресурс», тому потерпілий має право на відшкодування шкоди саме підприємством, а не ним.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого.

Мотиви суду

Відповідно до ст.433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст.438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Натомість вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Залишаючи без задоволення апеляцію Особи 1 у частині встановлених судом першої інстанції обставин, апеляційний суд навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили б суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії Особи 1 за ч.2 ст.286 КК кваліфіковані правильно.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості Особи 1 у скоєнні злочину зроблено з дотриманням вимог ст.23 КПК на підставі об’єктивного з’ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст.94 цього кодексу.

Джерело: Закон і бізнес
298
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА