Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
29.01.2019
АВТОР: Закон і Бізнес

ВС: Лицо не обязано возмещатьубытки, если ущерб причинен не по его вине

К отношениям сторон в смешанном договоре применяются положения актов гражданского законодательства о договорах, элементы которых содержатся в нем. Такое заключение сделал ВС в постановлении №206/3744/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

21 листопада 2018 року                               

м.Київ                               

№206/3744/17

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є.,
суддів: АНТОНЕНКО Н.О. (суддя-доповідач), ЖУРАВЕЛЬ В.І., КРАТА В.І., КУРИЛО В.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Особи 4на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22.08.2017 та на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Особа 4 звернувся до суду з позовом до Особи 5, третя особа  — фізична особа — підприємець Особа 6, про стягнення збитків.

На обґрунтування позовних вимог указував, що він як ФОП уклав з ФОП Особою 6договір оренди належного йому автомобіля марки БАЗ Т713.21, 2011 року випуску, з оплатою 500 грн. на місяць зі строком 3 роки.

Відповідно до розділу договору «Інші умови» порядок відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження орендованого автомобіля, установлюється чинним законодавством та відповідним договором про надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажу по території України (під час дії якого був спричинений матеріальний збиток орендодавцю).

29.03.2017 ФОП Особа 6 та Особа 5 уклали договір про надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажу, відповідно до умов якого ФОП Особа 6 доручила Особі 5 виконати послуги перевезення та експедиції вантажів по території України. Згідно з актом приймання-передачі від 28.04.2017 Особа 5отримав автомобіль без пошкоджень та дефектів, у технічно справному стані.

За умовами укладеного відповідачем та третьою особою договору, якщо при поверненні транспортного засобу, який був наданий відповідачу в тимчасове користування, на ньому виявлені пошкодження, останній зобов’язаний протягом 30 днів після його пошкодження або впродовж 30 днів після складання протоколу огляду таких пошкоджень суб’єктом оціночної діяльності відшкодувати третій особі або власнику пошкодженого транспортного засобу, якщо він відмінний від замовника/третьої особи, збитки або за погодженням із замовником/третьою особою або власником пошкодженого транспортного засобу, якщо він відмінний від замовника/третьої особи, власним коштом відремонтувати пошкоджений транспортний засіб у погоджений сторонами строк.

Посилаючись на те, що транспортний засіб повернуто позивачу з пошкодженнями, просив стягнути з відповідача 34082 грн. на відшкодування збитків, 3408,20 грн. штрафу, 3800 грн. витрат на правову допомогу, 1000 грн. — за послуги експерта.

Рішенням Самарського райсуду від 22.08.2017 в задоволенні позовних м.Дніпропетровська вимог відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивач не довів наявності вини відповідача в завданні збитків.

Рішенням АСДО від 30.11.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договір між сторонами не укладався, зобов’язання за договором оренди транспортного засобу виникли в третьої особи, яка в установленому законом порядку не була залучена до участі у справі як відповідач, тому підстави для стягнення збитків з відповідача відсутні.

У грудні 2017 року Особа 4 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що, укладаючи договори, сторони мають право врегулювати в них ті свої відносини, які не передбачені чинним законодавством. За своєю правовою природою договір про надання транспортно-експедиційних послуг є змішаним, який має в собі елементи різних договорів, у тому числі договору перевезення та договору транспортного експедирування. Отже, суди дійшли помилкового висновку, що зазначений договір є нікчемним і що незалучення у справі ФОП Особи 6 як відповідача є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, пред’явлених до Особи 5.

<…> 28.12.2017 касаційну скаргу передано до Касаційного цивільного суду в складі ВС.

Ухвалою від 2.03.2018 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

13.03.2018 справа надійшла до КЦС.

Ухвалою від 29.10.2018 справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до вимог чч.1 і 2 ст.400 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права й не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 1.01.2016 ФОП Особа 4та ФОП Особа 6 уклали договір оренди належного позивачу автомобіля марки БАЗ Т713.21, 2011 року випуску, з оплатою 500 грн. на місяць зі строком 3 роки.

Відповідно до розділу договору «Інші умови» порядок відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження орендованого автомобіля, встановлюється чинним законодавством та відповідним договором про надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажу по території України (під час дії якого був спричинений матеріальний збиток орендодавцю).

29.03.2017 ФОП Особа 6 (замовник) уклала з Особою 5 (виконавець) цивільно-правовий договір про надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажу по території України, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконати послуги щодо перевезення та експедиції вантажів за дорученням замовника по території України.

Згідно з актом передання транспортного засобу в тимчасове користування виконавцю від 28.04.2017 ФОП Особа 6 передала Особі 5автомобіль марки БАЗ Т713.21. Автомобіль передано без пошкоджень, у технічно справному стані, без будь-яких наявних дефектів (п.5 зазначеного акта).

6.06.2017 Особа 5 повернув автомобіль ФОП Особі 6 з наявними пошкодженнями. Актом огляду транспортного засобу від 6.06.2017 на автомобілі були виявлені технічні пошкодження, вартість яких відповідно до звіту про оцінку вартості майнового збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, від 7.06.2017, складеного за заявою Особи 4, становить 34082 грн.

Відповідно до ст.628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими згідно з актами цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться в змішаному договорі, якщо іншого не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст.759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Особливості укладення та виконання договору найму (оренди) можуть бути передбачені законом.

У ст.803 ЦК визначені правові наслідки пошкодження транспортного засобу, відповідно до яких наймач зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані у зв’язку з утратою або пошкодженням ТЗ, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Установивши, що позивач та відповідач не мали договірних відносин, договір оренди транспортного засобу позивач уклав з ФОП Особою 6, яка відповідно до зазначених норм закону зобов’язана відшкодувати збитки у зв’язку з пошкодженням автомобіля, якщо не доведе, що це сталося не з його вини, апеляційний суд не врахував зазначених вимог закону та укладений між ФОП Особою 6 та Особою 5 договір про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до умов якого в разі повернення пошкодженого автомобіля Особи 5зобов’язаний відшкодувати замовнику або власнику пошкодженого транспортного засобу, якщо він відмінний від замовника, збитки або за погодженням із замовником або власником пошкодженого транспортного засобу, якщо він відмінний від замовника, за власний кошт відремонтувати пошкоджений ТЗ у погоджений сторонами строк.

На обґрунтування позовних вимог, Особа 4посилався на встановлені судом обставини та на підставі ч.1 ст.1166, стст.1172, 1188 ЦК просив відшкодувати майнову шкоду, завдану відповідачем його автомобілю.

Так, особливості укладення та виконання договору найму (оренди) транспортного засобу регламентовані в §5 гл.8 розд.ІІІ кн.5 ЦК, норми якого залишено поза увагою суду.

Кожна особа зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.60 ЦПК в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень).

Тлумачення ст.526 ЦК дає підстави для висновку про те, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов’язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню до виконання як договірних, так і недоговірних зобов’язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов’язання.

Зобов’язання про відшкодування шкоди — це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов’язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень стст.11, 1166 ЦК дає підстави вважати, що підставою для виникнення зобов’язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов’язання про відшкодування шкоди виникає за умов наявності шкоди, протиправної поведінки особи, яка завдала шкоду, наявності причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та завданою шкодою, вини особи, яка завдала шкоду.

У ч.2 ст.1166 ЦК передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, на порушення норм стст.303, 304 ЦПК (у редакції, чинній на час розгляду справи), не виконав обов’язків, покладених на нього цивільним процесуальним законодавством, не встановив характер спірних правовідносин та не застосував при вирішенні спору правові норми, які їх регулюють.

За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст.411 ЦПК підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись стст.400, 409, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 4 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Джерело: Закон і Бізнес
794
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА