Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
13.10.2020
АВТОР: Судова влада України

​​ВС пояснив, коли заволодіння транспортним засобом і його продаж не є заподіянням майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу засудженого за незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2 ст. 289 КК України).

Згідно з вироком райсуду особу засуджено до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна. Її визнано винуватою в тому, що вона таємно викрала з кишені куртки власника мінітрактора ключ від цього транспортного засобу, за допомогою якого завела двигун та заволоділа мінітрактором. Потім особа продала викрадений транспортний засіб.

Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив особі покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна, крім житла. На підставі ст. 71 КК України з урахуванням покарання за цим вироком та іншим вироком остаточно призначив особі покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна, крім житла. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений вказав, що його дії слід кваліфікувати як заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства (ч. 1 cт. 192 КК України), оскільки він узяв трактор з дозволу потерпілого.

На думку колегії суддів ККС ВС, висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості особи саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії особи, пов’язані з використанням мінітрактора, не дають підстав для сумніву у спрямованості її умислу на незаконне заволодіння цим транспортним засобом, адже він був протиправно вилучений у власника всупереч його волі.

Як видно зі змісту обвинувачення та вироку суду, під час досудового розслідування та судового розгляду не було встановлено таких способів заволодіння мінітрактором, як обман чи зловживання довірою, які застосовуються під час виконання об’єктивної сторони суб’єктом злочину, передбаченого ст. 192 КК України.

Поведінка чоловіка після заволодіння трактором свідчила про спрямованість його умислу саме на заволодіння, оскільки він, не отримавши дозволу від власника на користування транспортним засобом, використав його для особистих цілей – продав.

Отже, заволодіння особою мінітрактором, належним на праві власності іншій особі, відбулося всупереч волі власника.

Місцевий суд, перевіривши показання засудженого про те, що він узяв трактор з дозволу потерпілого та мав намір його повернути, на що засуджений послався й у касаційній скарзі, обґрунтовано визнав ці показання формою захисту від пред’явленого обвинувачення.

З огляду на викладене доводи скаржника про необхідність перекваліфікації його дій із ч. 2 ст. 289 на ч. 1 ст. 192 КК України є безпідставними.

Колегія суддів ККС ВС залишила без задоволення касаційну скаргу засудженого.

Детальніше з постановою ККС ВС у справі № 671/1745/18 (провадження № 51-2018км20) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/91680749.

Джерело: Судова влада України
205
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА