Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
14.08.2020
АВТОР: Сергей Попов

ВС роз’яснив, що повинен визначити банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб’єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 918/635/18.

Обставини справи

У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилався на те, що:

– накладення арешту на рахунок IBAN № НОМЕР_1 спричинило невиплату заробітної плати для більш ніж 200 працівників Підприємства, оскільки з вказаного рахунку здійснюється виплата заробітної плати, сплата податків і зборів;

– рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов’язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 зі справи № 916/73/19 та від 10.10.2019 зі справи  № 916/1572/19.

Висновок Верховного Суду

Виконуючи рішення суду, виконавець може накласти арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладання арешту на які заборонено законом. При цьому сам банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

ВС зауважив, що чинним законодавством України не передбачено відкриття суб’єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рахунок IBAN  № НОМЕР_1 є поточним рахунком і не є рахунком зі спеціальним режимом використання. При цьому АТ «Ощадбанк» у довідці про відкриті Підприємству рахунки зазначено, що такий рахунок може використовуватися для здійснення інших операцій, у тому числі, але не виключно, для виплати заробітної плати та сплати податків. Нижче Банком вказані рахунки зі спеціальним режимом використання, серед яких рахунок IBAN № НОМЕР_1 не зазначений.

Судді ВС зауважили, що у разі виникнення у боржника зобов’язання з виплати заробітної плати в певному розмірі на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, що підтверджують виникнення в боржника зобов’язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт у розмірі суми зобов’язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених саме для виплати заробітної плати. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.

Судом апеляційної інстанції у розгляді скарги на дії ВДВС встановлено, що зі скарги не вбачається, яка саме сума потрібна Підприємству для виплати заробітної плати працівникам, тобто вимога скаржника є неконкретизованою.

При цьому судами попередніх інстанцій не встановлено, що боржник звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов’язання з виплати заробітної плати в певному розмірі (з документами, що підтверджують ці обставини) та просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку IBAN № НОМЕР_1 для виплати заробітної плати своїм працівникам.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права відмовив у задоволенні скарги Підприємства на дії ВДВС.

Джерело: Судебно-юридическая газета
245
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА