ВС ВКАЗАВ, ЯК ДІЯТИ, ЯКЩО ПРИМІРНИКИ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ НЕ МІСТЯТЬ ОДНОЗНАЧНОГО ПОГОДЖЕННЯ ТАКОЇ ПІДСТАВИ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ, ЯК ПЕРЕХІД ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ

Особа звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, укладеного його померлим батьком. Позивач вказав, що у спірному договорі оренди зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є (не є) підставою для зміни умов або розірвання договору. При цьому сторонами договору оренди потрібне словосполучення «є» чи «не є» підставою розірвання договору оренди не підкреслено, а тому позивач вважає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для розірвання договору оренди. Позивач у письмовому вигляді звернувся до відповідача з вимогою про дострокове розірвання договору оренди, проте відповідач на його вимогу не відреагувала, договір оренди розривати відмовилася.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Суди виходили з того, що сторони договору не досягли згоди про те, що перехід права на орендовану земельну ділянку до іншого власника може бути підставою для розірвання договору, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

У наданому позивачем до суду примірнику договору оренди землі зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є (не є) підставою для зміни умов або розірвання договору (непотрібне закреслити). При цьому в словосполученні «є (не є)» непотрібне не закреслено.

А у примірнику договору, який було надано відповідачем, зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншого власника не є підставою для розірвання договору («є» – закреслено).

Відповідно до частини четвертої статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій. Суд касаційної інстанції зазначив, що, оцінюючи зміст договору, примірник якого було надано, як позивачем так і відповідачем, судами зроблено правильний висновок про те, що вказаний пункт не містить однозначного погодження сторонами такої підстави розірвання договору оренди землі, як перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи, а тому, враховуючи положення договору оренди, статті 32 Закону України «Про оренду землі», суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог (постанова від 27.03.2019 у справі № 190/949/17).