Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
09.04.2021
АВТОР: Сергей Попов

ВС висловився щодо неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження

Порушення державним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів: позиція ВС.

Порушення державним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов’язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, проте ненаправлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визначення неправомірними таких дій (бездіяльності) державного виконавця.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 756/9582/14-ц.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, посилаючись на те, що з автоматизованої системи виконавчого провадження йому стало відомо, що на виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві  перебуває виконавче провадження про стягнення з нього на користь іншої особи аліментів на дитину.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження йому як боржнику не направлялася, що позбавило його можливості виконувати рішення суду в добровільному порядку. Враховуючи викладене, позивач просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо ненадіслання йому постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд першої інстанції в задоволенні скарги відмовив. Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що згідно з частиною першою статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Виходячи з аналізу вказаної статті, боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направляти боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Разом з тим ВС зазначив: порушення державним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов’язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, проте ненаправлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визначення неправомірними таких дій (бездіяльності) державного виконавця.

ВС наголосив, що ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не застосували вищенаведені правові норми, які регулюють спірні правовідносини, та не врахували, що сам по собі супровідний лист до постанови про відкриття виконавчого провадження із зазначенням адреси боржника не є належним доказом на підтвердження факту надсилання такої постанови позивачу та дотримання державним виконавцем вимог частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження». Неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження свідчить про обмеження його права на добровільне виконання рішення суду.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушено норми процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення скарги.

Джерело: Судебно-юридическая газета
616
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА