Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
19.02.2021
АВТОР: Наталья Мамченко

Всі документи НАЗК є інформацією з обмеженим доступом, включно з проектами його актів: роз’яснення НАЗК

Як Національне агентство з запобігання корупції НАЗК порушує закон про доступ до публічної інформації, вважаючи, що всі його документи є службовою інформацією: лист НАЗК.

Як відомо, міністерства, відомства, центральні органи виконавчої влади, інші органи зобов’язані публікувати для громадського обговорення проекти нормативно-правових актів. Це не пов’язано з бажанням того чи іншого органу, а безпосередньо передбачено законодавством. Окрім того, в Україні давно діє Закон «Про доступ до публічної інформації» та законодавство про відкриті дані, які передбачають, що проекти актів є публічною інформацію. За порушення цього законодавства передбачена відповідальність.

Однак для Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК), вочевидь, існує якесь власне, паралельне, законодавство.

Так, НАЗК вважає, що проекти його актів, які розповсюджуються на широке коло осіб (у випадку, який ми опишемо нижче – більше 7 тисяч осіб), відносяться до інформації з обмеженим доступом.

Окрім того, НАЗК викривляє закон про публічну інформацію, посилаючись на норми, яких у ньому просто не існує.

Про які саме акти йдеться?

30 грудня 2020 року набули чинності два нових закони, які регулюють особливості декларування суддів і контролю за дотриманням суддями антикорупційного законодавства. Потреба в них виникла у зв’язку з рішенням Конституційного Суду №13-р/2020 щодо декларування.

Так, новий закон про внесення змін до Закону «Про запобігання корупції» №1079-IX, яким відновлено повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), встановлює особливості здійснення повної перевірки декларацій і моніторингу способу життя суддів загальної юрисдикції і суддів КСУ.

У нових нормах закону визначено, що НАЗК має узгодити свої дії з антикорупційного контролю за суддями з Вищою радою правосуддя (що стосується суддів загальної юрисдикції) і зі зборами суддів Конституційного Суду України (що стосується суддів КСУ).

Але для початку, як вказує новий закон, НАЗК має розробити два документи: Порядок здійснення повної перевірки декларації, поданої суддею, суддею КСУ, і Порядок моніторингу способу життя судді, судді КСУ.

Ці документи НАЗК мало розробити до 30 січня 2021 року та надати їх на узгодження ВРП і зборам суддів КСУ, які протягом місяця з дня їх отримання погоджують ці документи.

При відсутності відповідного узгодження протягом місяця (тобто до кінця лютого), НАЗК здійснює свої дії щодо суддів безпосередньо в порядку, визначеному Законом «Про запобігання корупції».

Отже, «Судово-юридична газета» 5 лютого 2021 року, тобто після спливу встановленого законом строку для розробки відповідних проектів надіслала до НАЗК запит на публічну інформацію, в якому попросила надати вищезгадані проекти актів.

Тим паче, що Вища рада правосуддя вже опублікувала свої зауваження та витяги з цих проектів, тож їх обговорення проводиться публічно (детальніше тут і тут).

НАЗК надіслало нашому виданню офіційну відповідь, в якій вказало, що дані проекти – службова інформація. Тобто інформація з обмеженим доступом, і наданню не підлягає.

Найбільш цікаве в цьому те, що НАЗК посилається у своїй відмові на норму закону, якої немає у самому Законі «Про доступ до публічної інформації».

При цьому, відповідно до наданого НАЗК тлумачення, ВСІ документи НАЗК є інформацією з обмеженим доступом.

Наприкінці наводимо копію відповіді.

«У відповідь на ваш запит від 05.02.2021 стосовно надання проектів Порядку здійснення моніторингу способу життя суддів та Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею, повідомляємо.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 6 Закону інформацією з обмеженим доступом є, зокрема, службова інформація», – починає НАЗК свою відповідь.

Надалі ж НАЗК посилається начебто на норму ст. 9 Закону «Про доступ до публічної інформації», але такої норми в законі (так, як її виписало НАЗК) немає.

«Положеннями ст. 9 Закону визначено коло інформації, яка належить до службової, та сукупність ознак, які дають змогу кваліфікувати таку інформацію як службову. Така інформація, зокрема:

1) має міститися в документах суб’єктів владних повноважень, якщо вони пов’язані з:

а) розробкою напряму діяльності установи;

б) здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади;

в) процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Слід зазначити, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», під внутрівідомчою службовою кореспонденцією слід розуміти будь-який документ незалежно від його назви та реквізитів, який підготовлений будь-якою особою (службовцем) всередині суб’єкта владних повноважень та адресатом якого є інша особа чи структурний підрозділ цього суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, запитувана інформація є службовою та відповідно до ст. 6 Закону – інформацією з обмеженим доступом.

Ураховуючи викладене, матеріали пов’язані зі здійсненням контрольних, наглядових функцій Національного агентства з питань запобігання корупції, до прийняття відповідних рішень, не можуть бути надані у межах розгляду цього запиту», – зазначає НАЗК.

Які норми порушує НАЗК

Отже, відповідно до наданого НАЗК роз’яснення службовою інформацією є будь-який документ, виготовлений НАЗК.

Тому слід нагадати, яким чином дане питання дійсно регулює Закон «Про доступ до публічної інформації».

По-перше, слід нагадати, що в ньому міститься стаття 10-1, за якою «публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх вебсайтах».

Відповідно до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою КМУ від 21 жовтня 2015 р. №835, та Додатку до положення «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», до таких даних належать зокрема:

  • Нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником інформації, проекти нормативно-правових актів, інформація, визначена законодавством про засади регуляторної політики;
  • План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів із зазначенням видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів і підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів, дату їх внесення на розгляд регуляторного органу та посилання на місце оприлюднення.

Цей перелік стосується усіх розпорядників інформації.

По-друге, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 цього Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Відповідно до ст. 18 для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб’єктів владних повноважень, підлягають обов’язковій реєстрації в системі обліку, що має містити назву документа; дату створення документа; дату надходження документа; джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо) тощо.

Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб’єкта владних повноважень, забезпечується шляхом:

1) оприлюднення на офіційних вебсайтах суб’єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності – в інший прийнятний спосіб;

2) надання доступу до системи за запитами.

Система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом. Розпорядники інформації несуть відповідальність за забезпечення доступу до системи обліку відповідно до закону.

По-третє, відповідно до п. 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. №996, в обов’язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків громадян; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління; передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб’єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства; стосуються витрачання бюджетних коштів (звіти головних розпорядників бюджетних коштів за минулий рік) тощо.

Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.

Проекти регуляторних актів виносяться на громадське обговорення з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Консультації з громадськістю організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя.

Орган виконавчої влади протягом трьох робочих днів з початку проведення консультацій з громадськістю подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає зокрема оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю, тощо.

Згідно зі ст. 9 цього Закону кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Отже, НАЗК читає закон так, як йому заманеться, та не зважає на встановлену відповідальність.

Чи можна у такому випадку очікувати того, що й інші державні органи будуть наслідувати цей приклад нівелювання обов’язків з боку головного антикорупційного органу в системі виконавчої влади?

«Мінцифри прагне, щоб до 2024 року Україна увійшла до трійки країн-лідерів у міжнародних рейтингах у сфері відкритих даних, що неможливо без планового та постійного оновлення програмних документів політики.

Влітку цього року Мінцифри за підтримки проекту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах/ТАРАS» розпочало черговий етап оновлення постанови КМУ №835 задля розширення переліку наборів даних, які мають публікуватися у форматі відкритих даних, та погодження нормативної бази з європейськими стандартами та практиками», – тим часом звітує відомство Михайла Федорова.

Втім, як показує практика, до реальної відкритості даних ще далеко.

 

Джерело: Судебно-юридическая газета
19
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА