Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
18.05.2021
АВТОР: Сергей Попов

Використання нецензурної лексики учасниками судового процесу: позиція ВП ВС

Суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесу. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Їхня наявність є достатньою для повернення, залишення без розгляду заяв, скарг, клопотань.

На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/23/21.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправним і скасувати Указ Президента України, згідно з яким до власників низки телеканалів застосовані персональні обмежувальні заходи (санкції). У такий спосіб відповідач, на думу позивача, позбавив його можливості переглядати улюблені телеканали й отримувати з них інформацію.

Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі з огляду на індивідуальний характер Указу. Оскільки у процесуальних документах, які позивач подав до суду, він образливо характеризує відповідача, а також суддю, яка відмовила у відкритті провадження у справі.

Велика Палата Верховного Суду з’ясувала, чи не є такі дії позивача зловживанням правом на доступ до суду та на подання до суду процесуальних документів.

Висновок ВП ВС

Так, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним.  Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України. 

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

ВП ВС підкреслила, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесу. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям).  Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Їхня наявність є достатньою для того щоб суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань).

ВП ВС зауважила, що позивач неодноразово використав у процесуальних документах (позовній заяві, апеляційній скарзі) принизливі, глумливі, образливі висловлювання щодо відповідача, а також стосовно судді, яка відмовила у відкритті провадження у справі. Такі дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, а тому суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Незважаючи на це, суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі, незважаючи на факт зловживання позивачем його правом на звернення до суду.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 45 КАС України).

Аналогічно Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням права на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak vthe Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge vFrance, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

З огляду на наведені вище висновки Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково: скасувати ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 9 лютого 2021 року, а позовну заяву залишити без розгляду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився про відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника.

Джерело: Судебно-юридическая газета
265
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА