ВИЯВЛЕНІ КОНТРОЛЮЮЧИМ ОРГАНОМ ПОРУШЕННЯ НЕ ВПЛИВАЮТЬ НА УМОВИ УКЛАДЕНИХ МІЖ СТОРОНАМИ ДОГОВОРІВ І НЕ МОЖУТЬ ЇХ ЗМІНЮВАТИ

Державне підприємство просило суд стягнути з Товариства завищену вартості робіт за договором підряду, яку було встановлено Міністерством інфраструктури України під час здійснення перевірки діяльності позивача.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд виходив з того, що встановлена між позивачем та відповідачем ціна вартості виконаних робіт – є вільною ціною, що не відноситься до державних регульованих цін, у зв’язку з чим сторони, як суб’єкти господарювання, на діяльність яких не поширюється обов’язок встановлення державних регульованих цін на певні товари, самостійно за двосторонньою згодою у відповідності до статті 190 Господарського кодексу України встановили вільну ціну вартості надання послуг, які у даному правочину виступали як об’єкти цивільного права з вільною оборотоздатністю, що узгоджується і з приписами статей 177, 178, 190 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків. Позивачем не доведено об’єктивну та суб’єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв’язок між діями та понесеними позивачем збитками, оскільки не доведено вини відповідача у їх понесенні позивачем, які і не доведено, що останнім вчинялись дії на їх уникнення.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, а позов задовольнив. Суд зазначив, що в акті приймання виконаних будівельних робіт наявне завищення вартості будівельних робіт, що було встановлено в результаті проведення судової експертизи та зазначено у висновку експерта, який судом першої інстанції помилково не взято до уваги.

Верховний Суд визнав вірним рішення суду першої інстанції, а постанову суду апеляційної інстанції скасував (постанова від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15).

Суд касаційної інстанції вказав на те, що перевірка фактичного обсягу витрат робочого часу, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

ВС зауважив, що з урахуванням договірного характеру правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо вартості робіт, висновки перевірки та судових експертиз не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов’язковими оскільки недійсними не визнавалися, а відповідно такі висновки перевірки та судових експертиз не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж, визначені умовами договору, умови зобов’язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави вважати, що такий позов про стягнення розміру завищеної вартості робіт, підлягав задоволенню.

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду не знайшла правових підстав відступати від правової позиції Верховного Суду України та Верховного Суду, відповідно до якої за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №917/1064/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі №904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі №910/12793/17.