Новини
Останні події, новини зі світу юриспруденції,
інформаційні статті
25.06.2019
АВТОР: Ірина Кузіна

“Які справи будуть направлені з 5 вересня 2019 до Вищого антикорупційного суду?” – адвокат АО «Barristers» Ірина Кузіна.

СУДОВА РЕФОРМА

Які справи будуть направлені з 5 вересня 2019 до Вищого антикорупційного суду?

5 вересня 2019 року розпочне роботу Вищий антикорупційний суд. Судді загальних судів очікують цієї дати, аби позбавитися значної кількості справ. Але чи виправдяться їхні сподівання?

Дату початку роботи Вищого антикорупційного суду (далі – «ВАКС») – 5 вересня 2019 року – визначено на Загальних зборах суддів цього суду (відбулися 7 травня 2019 року).

З цього ж моменту набуде чинності підпункт 3 пункт 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 року № 2447-VIII, яким вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України.

Проте ще до набрання чинності цими нормами їх було змінено – законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»» від 12 липня 2018 року № 2509-VIII.

З урахуванням цих змін з 5 вересня 2019 року набере чинності пункт 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України в такій редакції:

«20-2. З дня початку роботи Вищого антикорупційного суду:

1) слідчі судді (крім слідчих суддів Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, а суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) – обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності у зазначених кримінальних провадженнях. Такі клопотання та обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Вищого антикорупційного суду;

2) суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду;

3) клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду;

4) кримінальні провадження щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій яких не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку;

5) оскарження судових рішень, ухвалених до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснюється за правилами підсудності, передбаченими цим Кодексом;

6) заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подаються до Вищого антикорупційного суду та розглядаються ним у встановленому порядку».

Слід зауважити, що питання передачі до ВАКС скарг, поданих слідчим суддям в порядку статті 303 КПК України, не врегульоване. На це звернув увагу суддя Апеляційної палати ВАКС Дмитро Михайленко під час свого виступу на Літньому форумі з кримінального права та процесу Асоціації адвокатів України «Золотий Дюк» (м. Одеса) 21 червня 2019 року. На його думку, скарги в порядку статті 303 КПК України, які станом на 5 вересня 2019 року не розглянуті, залишатимуться в провадженні слідчих суддів загальних судів.

До речі, заяви про забезпечення додержання прав людини в порядку статті 206 КПК України опинилися в такому ж становищі.

Однак деякі слідчі судді загальних судів сподіваються на передачу скарг за ст.303 КПК України до ВАКС.

Їхню позицію не можна назвати повністю необґрунтованою, адже відповідно до частини 2 статті 33-1 КПК України, яка набуде чинності 5 вересня 2019 року, «слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».

Щодо нових – поданих з 5 вересня 2019 року – скарг за ст.303 КПК сумнівів не виникає: набудуть чинності зміни до частини 1 статті 306 КПК України, і в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності ВАКС, такі скарги розглядатимуться слідчими суддями ВАКС.

Повернемося до питання, які ж не закінчені судовим розглядом (або апеляційним розглядом) провадження будуть передані до ВАКС. Предметна підсудність визначена в статті 33-1 КПК України, яка набере чинності 5 вересня 2019 року:

«Стаття 33-1. Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду

1. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1 – 3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

2. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

3. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу)».

Отже, ВАКС будуть підсудні провадження, які відповідають наступним критеріям:

1. Кримінальне провадження здійснюється за одним з таких складів злочинів: 

Стаття 191 – «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» – у випадку вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Стаття 206-2 – «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації».

Стаття 209 – «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Стаття 210 – «Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або їх перевищенням».

Стаття 211 – «Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження до бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону».

Стаття 262 – «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем» – у випадку вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Стаття 308 – «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» – у випадку вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Стаття 312 – «Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» – у випадку вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Стаття 313 – «Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням» – у випадку вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Стаття 320 – «Порушення встановлених правил обігу наркотичних речовин, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» – у випадку вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Стаття 354 – «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації».

Стаття 357 – «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження» – у випадку вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Стаття 364 – «Зловживання владою або службовим становищем».

Стаття 364-1 – «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми».

Стаття 365-2 – «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги».

Стаття 368 – «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

Стаття 368-2 – «Незаконне збагачення» – визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду України №1-р/2019 від 26.02.2019.

Стаття 368-3 – «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми».

Стаття 368-4 – «Підкуп особи, яка надає публічні послуги».

Стаття 369 – «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі».

Стаття 369-2 – «Зловживання впливом».

Стаття 366-1– «Декларування недостовірної інформації»

Стаття 410 – «Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» – у випадку вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

2. Наявна одна із умов, передбачених пунктами 1 – 3 частини 5 статті 216 КПК України: 

1) відповідний суб’єкт вчинення злочину (зокрема, народний депутат України, державний службовець категорії «А», суддя, керівник суб’єкта великого підприємництва, в статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 % тощо);

2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

Тобто в усіх випадках наявні законодавчі вимоги до суб’єкта злочину або до особи, щодо якої вчиняється злочин.

Наразі, тривають дискусії щодо предметної підсудності справ ВАКС.

Так Центр політико-правових реформ зробив висновок щодо звуженого тлумачення норм про предметну підсудність, відповідно до якого передаватимуться лише кримінальні провадження, досудове розслідування яких здійснювалося детективами Національного антикорупційного бюро України (http://pravo.org.ua/ua/news/20873675-visnovok-schodo-pidsudnosti-kriminalnih-provadgeen-vischomu-antikoruptsiynomu-sudu).

На мою думку, таке вузьке тлумачення не є виправданим, адже абзац 1 частини 5 статті 216 КПК України («Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють…») означає, що «детективи Національного антикорупційного бюро України мають здійснювати…», і тоді запропоноване ЦППР тлумачення втрачає свою логіку. Тим більше, що частина проваджень направлені у суди ще до початку роботи НАБУ.

В будь-якому разі очікуємо на практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, адже передача кримінальних проваджень здійснюватиметься в порядку статті 34 КПК України, як це визначено на зустрічі-обговоренні проблемних питань юрисдикції Вищого антикорупційного суду України та реалізації перехідних положень щодо передачі кримінальних проваджень на розгляд ВАКС 20 червня 2019 року, проведеної за сприяння Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні.

(с) Ірина Кузіна, адвокат
24/06/2019

Джерело: whitecollarblog.info
1393
ВСІ НОВИНИ НАСТУПНА НОВИНА