інформаційні статті
«Зміни клімату та окупований Крим» – тема дискусії наукового радника АО «Barristers» Бориса Бабіна, Ескендера Барієва та Євгена Хлобистова на презентації Кримськотатарського ресурсного центру.
Кримськотатарський ресурсний центр закликає Україну задекларувати співпрацю з корінними народами для протидії зміні клімату
Київ, 03 вересня 2019.
Кримськотатарський ресурсний центр закликає Україну приєднатися до Декларації про зацікавленість у співпраці з корінними народами у сфері зміни клімату. Підписання декларації ініціювала група корінних народів зі стійкого розвитку напередодні Саміту з боротьби зі змінами клімату, який має відбутися 23 вересня. «Декларація чітко визначає роль корінних народів у протидії зміні клімату. Основний її меседж – у тому, що корінні народи зобов’язуються сприяти збереженню та відновленню екосистем на своїх землях, господарювати згідно з принципами стійкого розвитку… Ми вже приєдналися до неї і закликаємо приєднатися Україну – це важливе позиціонування України як держави, яка турбується про майбутнє світу», – розповів Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За його словами, цей крок допоможе звернути увагу міжнародної спільноти на погіршення екологічної ситуації в окупованому Криму.
«Російська Федерація регулярно вдається до кроків, які порушують екосистему Криму. Це масштабне будівництво, яке не погоджується з корінним народом, різноманітні військові навчання та інші дії, що суперечать міжнародному праву. Тому ми закликаємо Україну приєднатися до декларації і через усі дипломатичні та юридичні механізми допомагати захистити Крим», – зазначив Ескендер Барієв.
«29 стаття Декларації про права корінних народів, схваленої ООН у 2007 році, до якої Україна приєдналася, чітко гарантує права корінних народів на участь в охороні навколишнього середовища, забезпечення цієї охорони з боку держав та міжнародного співтовариства», – зазначив науковий радник АО «Barristers» Борис Бабін, професор Інституту законодавства Верховної Ради України. Права корінних народів на збереження біорізноманіття закріплені також Нагойським протоколом до Конвенції про захист біологічного різноманіття.«На жаль, Україна ще не є членом цього протоколу. Новий склад Верховної Ради має звернути увагу на необхідність такого приєднання», – додав Борис Бабін.
Глобальні наслідки потепління сьогодні об’єктивно вигідні небагатьом світовим гравцям, але саме до них належить Росія. Через пожвавлення економіки Півночі, виведення власних земель з зони ризикованого землеробства та посилення судноплавної та військової ролі Арктики. І також – через поступову руйнацію ув’язаних на прибережні, затоплювані до 2050 року мегаполіси, економік країн Заходу. Звісно небувалі в історії цьогорічні пожежі Сибіру та Амазонії можуть бути вкрай сумним збігом обставин. Але саме вони не лише прямо знищують традиційні ландшафти проживання корінних народів Євразії та Південної Америки, але й загрожують нинішнім екосистемам Арктики (таяння льдовиків та морського льоду) і Океанії (затоплення сотень коралових островів).
Все це природно зачіпає інтереси сотень корінних народів світу, які звернулися до цьогорічного Кліматичного саміту ООН з відповідним зверненням. Важко прогнозувати позицію України на цьому саміті, насамперед через ув’язаність нашої економіки та її ключових бенефіціарів на дещо хаотичному спалюванні вугілля та газу в енергетиці, металургії та хімії. Водночас нещодавно висловлені пропозиції підвищення долі атому в вітчізняній енергетиці надають хоч якісь обережний оптимізм.
Втім, наше інфантильне суспільство, що багато років, прикладом, протестує проти добудови ГРЕС на Південному Бузі та Днестрі (спалювати додаткові тисячі тон антрациту щозими мабуть значно екологічніше) тут й саме, без панів А. чи Ф., здатно гальмувати будь-які обгрунтовані ініціативи. А Криму потепління власне стосується не тільки через додаткові ризики зневоднення та опустелювання, підтоплення низин Півночі півострову Азовом (це розтянеться на багато десятиріч та вочовидь буде вирішуватися нами вже в умовах деокупації), але й через вже нинішні додаткові, потужні та не санкціоновані, викиди діоксиду вуглецю двома збудованими окупантами на півострові теплоелектростанціями. Які хижацькі спалюють вуглеводневі ресурси України, викрадені з нашого чорноморського шельфу.
Що ж, подивимось що скаже світові держава Україна 23 вересня на саміті, чекати вже недовго.
