На професійній конференції «Бізнес VS Санкції», організованій 19 червня видавництвом «Юридична практика», одна з ключових сесій була присвячена темі санкційного правосуддя, судової практики та законодавчих змін. Участь у сесії прийняв партнер АО Barristers, адвокат Олександр Шадрін, який поділився власним досвідом участі у справах щодо оскарження санкцій.

Адвокат зосередився на процедурних викликах, що виникають під час розгляду таких справ у Верховному Суді — єдиній інстанції, яка розглядає позови про скасування указів Президента щодо санкцій. Пан Шадрін звернув увагу на домінуючу роль СБУ як ініціатора санкцій та проблеми, пов’язані з використанням у таких справах документів з грифом «для службового користування» або «цілком таємно».

«Принцип прозорості накладення санкцій — це не формальність. Суспільство має розуміти, за що саме людину включено до санкційного списку. Коли адвокат не має змоги ознайомитися з матеріалами справи, а рішення засекречене — це вже не судовий процес, а імітація правосуддя», — наголосив спікер.

Юрист поділився прикладами зі своєї практики: він вже представляв клієнтів у понад 20 справах про оскарження санкцій, і в багатьох із них стикався з необхідністю отримання допуску до державної таємниці. За його словами, процедура отримання такого допуску є вкрай складною, а іноді — принизливою. «Достатньо не вказати якусь поштову скриньку, створену ще у школі, — і це може стати підставою для відмови», — підкреслив адвокат.

Особливу увагу пан Шадрін звернув на зловживання у сфері експертної діяльності. Він розкритикував практику, коли СБУ замовляє лінгвістичні експертизи у державних установах, які потім відмовляються видавати альтернативні висновки через потенційний тиск. «Коли висновок один — і він вигідний лише одній стороні — це вже не доказ, а елемент маніпуляції», — зазначив він.

Ще однією суттєвою проблемою, за словами адвоката, є обмеження доступу до рішень суду. Часто ці рішення повністю засекречуються, що унеможливлює не лише подання апеляції, а й елементарну комунікацію з клієнтом. «Ти маєш запам’ятати суть рішення, яке бачив у режимно-секретному залі, і якось пояснити її клієнту, не порушуючи таємниці. Це юридичний абсурд», — пояснив він.

Підсумовуючи, Олександр Шадрін наголосив на необхідності законодавчих змін, які б забезпечили реальну прозорість, рівність сторін і обґрунтованість судових рішень у справах, пов’язаних із санкціями. «Санкції не повинні ставати інструментом політичної доцільності. Якщо держава претендує на верховенство права, то справедливість не може бути засекреченою», — підсумував адвокат.