За сприяння АО «Barristers» в ІА «Укрінформ» відбулася публічна дискусія, присвячена конституційно-правовому аналізу статті 615 КПК України та практиці її застосування в умовах воєнного стану у світлі новітніх правових позицій Конституційного Суду України. Мета заходу — комплексне фахове обговорення актуальних проблем кримінального процесуального законодавства з урахуванням практики Конституційного Суду України, стандартів Європейського суду з прав людини, а також потреби вдосконалення правового регулювання в умовах воєнного стану.
В межах публічної дискусії виступив адвокат, партнер АО Barristers Олександр Шадрін, який був представником субʼєктів права на конституційну скаргу, за результатами розгляду яких були винесені рішення у справах № 8-р(II)/2024 (щодо неконституційності ч. 6 ст. 615 КПК України) та №7-р/2019 (щодо неконституційності ч. 5 ст. 176 КПК України), а також представником у 5 справах ЄСПЛ щодо права на свободу. Свій виступ він присвятив проблематиці дотримання фундаментальних прав людини під час затримання та застосування запобіжних заходів в умовах воєнного стану, а також необхідності приведення українського кримінального процесуального законодавства у відповідність до стандартів ЄСПЛ.
У своєму виступі пан Олександр Шадрін акцентував увагу на тому, що затримана особа повинна мати реальний і негайний доступ до слідчого судді, оскільки саме судовий контроль є ключовою гарантією захисту від можливих порушень прав людини, неналежного поводження чи обмеження права на захист. Для цього доцільно передбачити можливість негайного доставлення затриманої особи до найближчого до місця затримання слідчого судді (бо іноді слідчий із Києва може затримати особу у Запоріжжі).
Окрему увагу було приділено проблемі неоднакового застосування статті 615 КПК України в різних регіонах України та практиці використання екстраординарних процедур, які фактично призводили до автоматичного продовження запобіжних заходів без належного судового контролю.
Також експерт звернув увагу на те, що окремі механізми, які застосовуються під час воєнного стану, потребують приведення у відповідність до стандартів Європейського суду з прав людини та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Під час виступу окремо порушувалося питання необхідності встановлення чітких та цивілізованих меж щодо строків попереднього ув’язнення. Наприклад запропоновано обмежити такий строк (від затримання до вироку) у мирний час 6-9 місяцями або 1 рік і 4 місяці - під час воєнного стану (при більших строках не було виявлено рішень, де б ЄСПЛ не знайшов порушення п.3 ст. 5 ЄКПЛ)
Було наголошено, що тривале утримання особи під вартою без вироку суду системно стає предметом критики з боку ЄСПЛ та потребує належного законодавчого врегулювання. Для нівелювання практики зловживань з боку прокурорів шляхом їх неявки у судові засідання доцільно законодавчо закріпити вже існуючу у деяких апеляційних судах практику розгляду апеляційних скарг захисту без участі прокурорів, які були своєчасно повідомлені про дату і час судового засідання, але не зʼявились.
