Партнер АО “BARRISTERS” Олексій Шевчук виступив модератором обговорення у рамках блоку «Цифрові» злочини» Школи кримінальної практики.

LHS Discussion Hub: диспозиції статей КК України про злочини у цифровому середовищі не відповідають сучасним викликам

В рамках блоку «Цифрові» злочини» Школи кримінальної практики відбувся LHS Discussion Hub «Невидима загроза: кримінально-правові питання щодо віртуального світу». Модераторами обговорення виступили головний редактор сайту pravo.ua, директор IT-проектів видавництва «Юридична практика» Сергій Саченко та партнер АО Barristers Олексій Шевчук. Серед спікерів: в.о. заступника начальника управління - начальник першого відділу управління інформаційних технологій та програмування Департаменту кіберполіції Національної поліції України Станіслав Самойлов, радник МЮФ Integrites Володимир Рудніченко, адвокат Марина Мацегора, адвокати АТ Barristers Ірина Кузіна та Олександр Тананакін, СЕО в OBLAVAbot, адвокат Sayenko .

Нормативна база у сфері «цифрових» злочинів перебуває у «кам'яному віці». У цьому переконаний Олексій Шевчук. Проблема, на його думку, полягає в тому, що більшість питань, пов'язаних з кіберзлочинами, прописані в методиках, але законодавець дуже часто про них забуває, отже методики не відповідають сучасним реаліям. Не відповідають нинішнім викликам навіть диспозиції статей Кримінального кодексу України щодо злочинів у цифровому середовищі.

Найбільшим досягненням України в цьому контексті є наявність електронного цифрового підпису, хоча цією послугою користується невеликий відсоток населення. Також залишає бажати кращого рівня підготовки працівників кіберполіції. Шевчук підкреслив, що сьогодні дуже мало фахівців, які застосовують усі протоколи для захисту персональних даних своїх клієнтів, частіше використовуються неліцензійні програми або програми виробництва країни-агресора.

На думку Євгена Мірошникова, бізнес не до кінця розуміє важливість захисту інформації. Станіслав Самойлов погоджується з тим, що в Україні з концепцією захисту інформації великі проблеми. Події 2017 року та вірус Petya показали необхідність застосування превентивних заходів. "Держава не готова до боротьби кіберзлочинністю", - підкреслив Шевчук і додав, що Україну від вірусу Petya врятувала не держава, а IT-волонтери. "Справді, тоді волонтери відгукнулися на заклики держави про надання допомоги", - зазначив представник кіберполіції і додав, що всупереч поширеній думці (яку сформували зокрема ЗМІ) процесом тоді керувала кіберполіція, вона володіла більшим обсягом інформації, ніж активна IT-спільнота.

Мірошников припустив, що на державному рівні має існувати пропаганда кіберзахисту і додав, що низький рівень звернення до кіберполіції залежить від відповідного рівня довіри громадян. Самойлов констатував, що останнім часом надходить все більше звернень, це свідчить про зростання довіри громадян до кіберполіції. Марина Мацегора вважає, що адвокатам також необхідно підвищувати свою ІТ-обізнаність, оскільки не залишилося сфери життя без електронної складової. У сучасному світі за кавою можна розрахуватися за допомогою годинника — світ уже не буде колишнім.

Також речники проаналізували проблему допустимості електронних доказів. Олексій Шевчук переконаний, що немає належного шляху доведення слідчим, що доказ, витягнутий із сервера фігуранта справи, — це саме той документ, який подано у паперовому вигляді (фотографія, таблиці та ін.) та міститься у матеріалах справи. За словами Володимира Рудніченка, доки не буде відповідного законодавчого врегулювання, питання «цифрових доказів» залишиться відкритим.