ТАКТИКА ЗАХИСТУ У РАЗІ ВСТАНОВЛЕННЯ СТРОКУ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МАТЕРІАЛАМИ ДОСУДОВОГО РОДУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ СТОСОВНО КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ

Стаття присвячена дослідженню питань тактики захисту в разі встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальних провадженнях стосовно корупційних злочинів. У результаті проведеного дослідження сформульовано перелік тактичних особливостей здійснення захисту в разі подання стороною обвинувачення клопотання в порядку частини 10 статті 290 Кримінального процесуального кодексу України щодо корупційних злочинів.

Ключові слова: тактика захисту, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, корупційні злочини, клопотання, строк для ознайомлення.

Постановка проблеми. Функція захисту в криміналь- них провадженнях щодо корупційних злочинів пов’язана не тільки із запереченням законності й обґрунтованості кримінального переслідування; виявленням обставин, що спростовують підозру, виправдовують обвинуваченого (підсудного), виключають або пом’якшують його відповідальність, пом’якшують покарання й інші наслідки засу- дження особи, з охороною особистих та майнових прав, сприянням застосуванню інституту реабілітації, а й із недо- пущенням порушень і необґрунтованих обмежень прав і  свобод під час застосування заходів кримінально-проце-суального примусу, до яких, як обґрунтовано в літературі [1, c. 105], варто віднести і передбачене ч. 10 ст. 290 кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) україни встановлення слідчим суддею  строку для ознайомлення  з матеріалами досудового розслідування. Реалізація цієї норми через наявність у її формулюваннях оцінних понять, а також невизначеність поняття «зволікання» у цьому контексті, його різне розуміння сторонами кримінального про- вадження, ускладнена, а її тлумачення в аспекті співвідно- шення з положеннями ч. 3 ст. 219 КПК України викликає питання стосовно їх узгодженої реалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемні питання встановлення строку слідчим суддею строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування досліджувалися Є.В. діденком, Н.С. карпо- вим, С.О. ковальчуком, Т.В. корчевою, М.А. Макаровим, О.І. Марочкіним, Т.Ю. Марченко, А.В. Мурзановською, О.І. Резніковою, О.О. Торбасом та ін., проте ця проблематика в аспекті розслідування корупційних злочинів та змін до ст. 219 кПк україни ще не досліджувалася. Отже, метою статті є визначення проблем нормативної регламентації та практики реалізації положень ч. 10 ст. 290 КПК України під час розслідування корупційних злочинів і тактичних особливостей захисту під час подання клопотання стороною захисту в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України.

Виклад основного матеріалу. Ч. 10 ст. 290 КПК України передбачає, що в разі зволікання під час ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Отже, заперечуючи обґрунтованість такого клопотання, найперше варто звернути увагу на обґрунтування наявності зволікання під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Найперше варто встановити, чи уповноважена особа повідомляє сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Адже це може бути лише прокурор групи прокурорів (прямо указаний у постанові керівника органу прокуратури) та слідчий групи слідчих (указаний у дорученні керівника органу досудового розслідування), але лише той, який має дору- чення від прокурора здійснити цю процесуальну дію, яке має бути додане до повідомлення. Якщо такого документа не додано, сторона захисту не вважається повідомленою належним чином, отже, про жодне зволікання не йдеться. крім того, велике значення має і належне повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Адже, якщо таке повідомлення надіслано поштою, то мають бути підписи на повідомленні про вручення. Поширеною є практика повідомлень мобільними месенджерами, проте кПк україни не передбачає такого способу повідомлення, тому його не можна визнати належним для констатації, що сторона захисту була повідомлена про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Наприклад, у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопору- шення, передбаченого в ч. 3 ст. 369 кримінального кодексу (далі – кк) україни, узагалі доказів щодо належного пові- домлення (направлення повісток про виклик) учасникам провадження долучено до клопотання не було [2]. крім того, варто звернути увагу на деякі термінологічні особливості положень ст. 290 КПК України.

Ст. 290 КПК України має назву «Відкриття матеріалів іншій стороні». Процедура відкриття матеріалів складається із трьох етапів: повідомлення про надання доступу до матеріалів; ознайомлення з матеріалами – надання доступу до матеріалів та можливості скопіювати і відо- бразити відповідним чином будь-які речові докази або їхні частини, документи або копії з них тощо; письмове під- твердження факту надання доступу до матеріалів із зазна- ченням найменування таких матеріалів.

Термін «ознайомлення» ужито в цій  статті  в  ч.  5  («у документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду»), ч. 6 («вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопо- рушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування»), ч. 7 («про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дору- ченням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті»), ч. 8 («про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів повідомля- ються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті») та ч. 10.

Важливим у зв’язку із цим є вживання законодавцем у ст. 290 КПК України такої обставини умови, як «після».

Із цього випливає важливий висновок: ознайомлення як таке починається з моменту фактичної реалізації права на доступ до матеріалів, а не з моменту надіслання стороні, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному від- повідачу, його представнику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матері- алів досудового розслідування або отримання нею такого повідомлення (як уважає сторона обвинувачення). Отже, по-перше, не весь проміжок часу реалізації процедури відкриття матеріалів виключається зі строку досудового розслідування [3, c. 35]; по-друге, говорити про «зволікання при ознайомленні з матеріалами» тоді, коли сторона захисту ще не розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, неможливо; отже, саме на це варто звертати увагу в запереченнях на клопотання.

Зловживання правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження розглядається в доктрині як один із різновидів зловживання підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення правом мати достатній час та можливості для підготовки свого захисту [4, c. 382], що може проявлятися в діях підозрюваного, який зволікає із часом, сподіваючись, наприклад, на певні обставини, які, на його погляд, можуть покращити його становище [4, c. 381].

На практиці мають місце ситуації, коли сторона захисту подає слідчому або прокурору клопотання в порядку п. 15 ч. 3 ст. 42 та ст. 220 КПК України про надання всіх засвідчених копій процесуальних документів і письмових повідомлень, а слідчий або прокурор відмовляє у його задоволенні. у такому разі, імовірно, слідчий або проку- рор звернеться в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України до слідчого судді із клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального прова- дження. Під час розгляду вказаного клопотання доцільно заперечувати доводи клопотання слідчого або прокурора, вказуючи на порушення принципу змагальності та права на захист, а також прямих вимог п. 15 ч. 3 ст. 42 КПК України; отже, необхідно вказувати на відсутність зволікання під час ознайомлення з матеріалами, адже саме сторона обвинувачення порушує вимоги КПК України. крім того, не є зловживанням правом та зволіканням з ознайомленням ситуація, коли сторона захисту наполягає на відкритті матеріалів кримінального провадження не на «території» сторони обвинувачення, а на своїй «території» [детальніше: 5, c. 105–109].

Також не є зволіканням ситуація, коли сторона захисту не підтверджує факт т. зв. «проміжного» ознайомлення, тобто ознайомлення із частиною матеріалів. Адже якщо захистом ще не отримано в повному обсязі матеріалів та інших матеріальних носіїв інформації, з якими стороні захисту необхідно ознайомитися, вона не має підтверджувати ознайомлення.

Як зазначає Т.В. корчева, доцільно на науковому рівні надати роз’яснення терміна «зволікання», а також визна- чити критерії, за яких можна говорити про факт зволікання у виконанні певної процесуальної дії. На її переконання, варто враховувати такі особливості: обсяг матеріалів досудового розслідування, вік особи, її місце проживання, володіння особою державною мовою, наявність перекла- дача, захисника, їх кількість [6, с. 214]. Вбачається, що врахування лише цих критеріїв може бути недостатнім для встановлення зволікання під час ознайомлення з матеріалами. Адже мають значення й інші чинники, зокрема умови ознайомлення підозрюваного з матеріалами досудового розслідування. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) під час оцінювання дотримання права мати достатній час та можливості для підготовки свого захисту виходить із того, що коли обвинувачений утримується під вартою, поняття «можливості» може включати в себе умови ув’язнення, які дозволяли б йому, належно зосе- редившись, читати і писати (“Mayzit проти Росії», § 81; “Moiseyev проти Росії», § 221). украй важливо, щоби і обвинувачений, і його адвокат могли долучатися до прова- дження і робити зауваження, водночас надмірно не перевтомлюючись (“Makhfi проти Франції», § 40; “Barberà, Messegué і Jabardo проти Іспанії», § 70) [7, с. 47]. крім того, має значення і робоча завантаженість захисника (захисників). Як зазначається в практиці ЄСПЛ, варто також урахувати обсяг звичайної праці адвоката, від якого, вочевидь, не можна вимагати, щоби він перела- штував увесь свій розпорядок роботи і цілком присвятив свій час одній справі (“Mattick проти Німеччини (déc.)”) [7, с. 46]. КПК України не передбачає, що сторона захисту має безперервно і кожного дня ознайомлюватися з матері- алами певного кримінального провадження.

Крім обсягу матеріалів досудового розслідування, має значення характер цих матеріалів в аспекті складності справи, адже, якщо справа багатоепізодна, є виділеною, то це також уповільнює ознайомлення з матеріалами досу- дового розслідування. Адже варто враховувати те, що ознайомлення з матеріалами кримінального провадження є складною інтелектуальною діяльністю, яка в контек-  сті права мати достатній час та можливості для захисту включає не лише читання (прослуховування), копіювання матеріалів, а і їх подальшу систематизацію, визначення кореляції між ними, визначення їхньої повноти та послі- довності, що також потребує достатнього часу.

Надалі розглянемо, як оціночне поняття «зволікання» тлумачиться в ухвалах слідчих суддів у кримінальних про- вадженнях щодо корупційних злочинів.

Так, в ухвалі слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 25 червня 2018 р. висновок про зволікання з ознайомленням зроблено, виходячи з такого: «Згідно з рапортом старшого слідчого Просимціва А.Р. від 25 червня 2018 р. (а. с. 82 к. п.) підозрюваному <…> та його захиснику <…> повідомлено про закінчення досудового розслідування та запропоновано  з’явитися  до слідчого для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 25 червня 2018 р.  о  9  год.  Попередньо  20 та 21 червня поточного року в телефонній розмові із захисником <…> слідчим було домовлено про прибуття останнього для ознайомлення з матеріалами криміналь- ного провадження на 25 червня 2018 р. Така ж домовле- ність була досягнута з підозрюваним <…>. Із 22 червня 2018 р. зв’язатися із захисником <…> неможливо, а під час телефонної бесіди з підозрюваним останній заявив, що без свого захисника ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження не буде» [8]. Водночас в ухвалі не зазначено, чи було направлено стороні захисту також копію відповідного доручення прокурора слідчому, щоби вважати здійсненою таку процесуальну дію, як пові- домлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Що стосується позиції підозрюваного, то відповідно до  ч. 5 ст. 46 КПК України, захисник має право брати участь  у проведенні допиту й інших процесуальних діях, що про- водяться за участю підозрюваного, тому підозрюваний має право скористатися своїм процесуальним правом, а бажання ним скористатися не може розглядатися як зволі- кання з ознайомленням.

В  ухвалі  слідчого  судді  Індустріального   районного суду м. дніпропетровська від 1 листопада 2018 р. ана- логічний висновок було зроблено, базуючись на таких фактичних обставинах. 21 серпня 2018 р. стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 290 кПк україни, надано доступ до матеріалів досудового розслідування у вигляді 25 томів у підшитому, пронумерованому виді з описами змісту кож- ного документа, зокрема в електронному вигляді (фото- знімки письмових доказів). у період із 21 серпня 2018 р. до 19 вересня 2018 р. сторона захисту знайомилася з матеріалами провадження в такому об’ємі: 1) ОСОБА_5 – 17 томів, його захисник – у повному обсязі; 2) ОСОБА_6 та його захисник – у повному обсязі; 3) ОСОБА_7 – 12 томів;

ОСОБА_2 – 11 томів. 19 вересня 2018 р. досудове роз- слідування відновлено з метою продовження строків досудового розслідування, строків тримання підозрюва- них під вартою та призначення фоноскопічних експертиз. 26 вересня 2018 р. продовжено строк досудового розсліду- вання до 8 місяців, тобто до 26 грудня 2018 р. 27 вересня 2018 р. продовжено строк тримання підозрюваних під вартою до 25 листопада 2018 р. 4 жовтня 2018 р. стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслі- дування, відповідно до вимог ст. 290 кПк україни, надано доступ до матеріалів досудового розслідування у вигляді 26 томів у підшитому, пронумерованому виді з описами змісту кожного документа, зокрема в електронному вигляді (фотознімки письмових доказів). Зміст матеріа- лів досудового розслідування у 25 томах кримінального провадження не змінювався, а лише сформовано 26 том, змістом якого є процесуальні документи щодо продо- вження строків досудового розслідування, тримання під- озрюваних під вартою, їхніх скарг і клопотань. Жодних обмежень щодо можливості ознайомлення підозрюваних та їхніх захисників не встановлювалося, доступ надано в повному обсязі. Проте сторона захисту навмисно зво- лікає з реалізацією свого права на ознайомлення з мате- ріалами, до яких надано доступ. Зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 знайомляться кожен день у службовому кабінеті військової прокуратури дні- пропетровського гарнізону (м. дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 2) з 11 до 14 годин, тобто в середньому 3 години, лише по одному тому на день. Так, станом на 29 жовтня 2018 р., тобто із 4 жовтня 2018 р. до 29 жовтня 2018 р., сторона захисту ознайомилася з матеріалами провадження в такому об’ємі: 1) ОСОБА_4 – 9 томів; 2) ОСОБА_5 – 12 томів, його захисник – у повному обсязі; 3) ОСОБА_6 та його захисник – у повному обсязі; 4) ОСОБА_7 – 9 томів, його захисник – у повному обсязі; 5) ОСОБА_2 – 10 томів, його захисник – у повному обсязі [9]. Тобто ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у вказаний період часу ознайомилися з меншим обсягом тих самих матері- алів досудового розслідування, з якими вони вже раніше ознайомилися за аналогічний період часу, що свідчить про навмисне зволікання підозрюваними з реалізацією свого права на ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ [9].

Тобто фактично зволіканням визнано взагалі повторне ознайомлення сторони захисту з матеріалами після віднов- лення зупиненого досудового розслідування [9]; ознайомлення в середньому протягом 3 годин, лише по одному тому на день [9]. Водночас 3 години й один том на день може бути гранично можливим для ознайомлення стороною захисту, оскільки для оцінювання варто враховувати склад- ність справи, умови ознайомлення, завантаженість захис- ників, освіту та стан здоров’я підозрюваного, його бажання ознайомлюватися з матеріалами за участі захисника.

Як зволікання під час ознайомлення в судовій практиці в кримінальних провадженнях щодо корупційних злочи- нів розглядається неявка захисника та неотримання ними повідомлень тоді, коли інші захисники та підозрювана з матеріалами ознайомилися [10]; відмова від захисника; неявка з метою забезпечення ОСОБА_1 заявити клопотання про відмову від ознайомлення з матеріалами без участі захисника [11]; початок ознайомлення захисником із матеріалами кримінального провадження та відмова від подальшого ознайомлення [11]; те, що підозрювана виявила бажання ознайомитися з матеріалами криміналь- ного провадження у присутності захисників, а тому про- сила останніх без її участі не ознайомлюватися з матері- алами кримінального провадження до її одужання [12]; те, що за 6 робочих днів підозрюваний ознайомився лише із 34 аркушами матеріалів розслідування на 125 аркушах [13]; те, що в період із 14 вересня 2018 р. по 17 грудня 2018 р. підозрюваний ОСОБА_4  ознайомився  лише  із 26 томами кримінального провадження, а його захисник, адвокат П.Ю. Пльотка, за вказаний період ознайомився лише із 6 томами кримінального провадження. Відпо- відно до відомостей, зазначених у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, підозрю- ваний ОСОБА_4 та захисник П.Ю. Пльотка у день від- відувань та доступу до матеріалів фактично витрачають на ознайомлення до однієї години. Тому підозрюваний у кримінальному провадженні та його захисник об’єктивно можуть ознайомлюватися мінімум з 5 томами матеріалів досудового розслідування протягом робочого дня [14].

Зауважимо, що заперечення лише строку для ознайомлення, зазначеного у клопотанні, є фактичним визнанням стороною захисту факту зволікання з ознайомленням, а ширше – власного зловживання правом.

Логічною і послідовною в аспекті локального пред- мету доказування під час розгляду клопотання є думка, що для встановлення строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження мають існувати такі умови: стороні захисту наданий доступ до матеріалів криміналь- ного провадження; доступ до матеріалів наданий уповно- важеною особою; стороні захисту надано достатньо часу для ознайомлення; сторона захисту зволікає з ознайомлен- ням [11].

Висновки. Аналіз нормативної регламентації та прак- тики застосування положень ч. 10 ст. 290 кПк україни в судовій практиці дозволяє виділити такі тактичні особли- вості здійснення захисту під час подання стороною обви- нувачення клопотання в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України щодо корупційних злочинів:

- оцінка належності процедури повідомлення про завершення досудового розслідування, її дотримання та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (особа, яка здійснює повідомлення, та порядок повідомлення);
- оцінка коректності вживання терміна «зволікання при ознайомленні» в аспекті того, що ознайомлення як таке починається з моменту фактичної реалізації права на доступ до матеріалів, а не з моменту надіслання стороні, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику повідомлення про завер- шення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування або отримання нею такого повідомлення (як уважає сторона обвинувачення);
- оцінка наявності «зволікання при ознайомленні» з урахуванням положень ст. 6 конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, ураховуючи умови ознайомлення під- озрюваного та захисника з матеріалами досудового розслідування, робочої завантаженості захисника (захисників), складності справи;
- аргументація, що захисник має право брати участь у проведенні допиту і в інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, тому підозрюва- ний має право скористатися своїм процесуальним правом ознайомитися з матеріалами за участі захисника, а бажання ним скористатися не може розглядатися як зволікання з ознайомленням;
- урахування того, що заперечення лише строку для ознайомлення, зазначеного у клопотанні, є фактичним визнанням стороною захисту факту зволікання з ознайомленням, а ширше – власного зловживання правом.
 

ЛІТЕРАТУРА

1. Гловюк І.В. Повноваження слідчого судді у досудовому провадженні. Митна справа. №. 6. Ч. 2. Кн. 2. С. 103–110.
Ухвала слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва  від  10  грудня  2018  р.  (пр.  №  1-кс/759/5751/18).  URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78556162.
2. Пашковський М.І., Гловюк І.В. Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального прова- дження та строк досудового розслідування: проблеми кореляції. Актуальні проблеми кримінального права, процесу, криміналістики та оперативно-розшукової діяльності : тези ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Хмельницький, 1 березня 2019 р. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, С. 33–38.
3. Марченко Т.Ю. Деякі аспекти реалізації права підозрюваного мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту в Україні. Кримінальний процесуальний кодекс 2012 р.: ідеологія та практика правозастосування : колективна монографія / за заг. ред. Ю.П. Аленіна ; відпов. за вип. І.В. Гловюк. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», С. 368–394.
4. Пономаренко Д.В. Тактичні питання захисту в кримінальному провадженні. Книга перша : практичний посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. Київ : Фенікс, 2018. 158 с.
5. Корчева Т.В. До питання про встановлення строку для ознайомлення сторін із матеріалами кримінального провадження при за- кінченні досудового розслідування. Порівняльно-аналітичне право. № 3. С. 212–215. URL: http://www.pap.in.ua/3_2015/63.pdf.
Довідник із застосування ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. Право на справедливий суд (кримінально-процесуальний аспект). 72 с. URL: https://www.echr.coe.int/Documents/Guide_Art_6_criminal_UKR.pdf.
6. Ухвала слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 25 червня 2018 р. (справа № 165/472/18). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74970216.
7. Ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 1 листопада 2018 р. (справа № 202/6789/18). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77588770.
8. Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2018 р. (справа № 761/21775/18). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/75014888.
9. Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 4 вересня 2018 р. (справа № 761/33435/18). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/76322866.
10. Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 2 січня 2019 р. (справа №127/33383/18). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/78985415.
11. Ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 8 серпня 2014 р. (справа 127/17016/14-к). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/48304988.
12. Ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 23 січня 2019 р. (справа №760/31163/18). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80066009.

13. Ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 8 серпня 2014 р. (справа 127/17016/14-к). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/48304988.
14. Ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 23 січня 2019 р. (справа №760/31163/18). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80066009.