Аналіз законопроєкту щодо забезпечення функціонування української мови як державної (№ 15412 від 15.07.2026 р.)

Питання функціонування української мови як державної є одним із ключових елементів забезпечення конституційного ладу України, її національної безпеки та державної єдності. Конституція України визначає українську мову державною, а Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлює правові засади її застосування в діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, освіті, культурі, сфері послуг та інших суспільно важливих сферах.

Проект Закуону № 15412 від 15.07.2026 року спрямований на посилення ролі української мови, усунення прогалин у мовному законодавстві та обмеження впливу мови держави-агресора в публічному просторі шляхом внесення змін до чинного Закону Украіни «Про забезпечення функціонування української

мови як державної» Виборчого кодексу України, законів «Про нотаріат», «Про фізичну культуру і спорт», «Про музеї та музейну справу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про культуру» та низки інших нормативно-правових актів. Загалом концепція законопректу змінюється з простого «сприяння опануванню» на «забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної».

Головні нововведення можна поділити на кілька ключових блоків.

1. Посилення державної мовної політики

Однією з основних новел законопроєкту є зміна підходу до державної мовної політики. Якщо чинна редакція Закону переважно орієнтується на сприяння опануванню державної мови, то законопроєкт значно розширює поняття. Замість нього вводиться концепція забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної. Таке формулювання має більш широкий зміст, адже передбачає не лише навчання громадян української мови, а й створення умов для її активного використання в усіх сферах життя. Кабінет Міністрів України повинен забезпечити діяльність мовних курсів, підтримувати розвиток суб'єктів освітньої діяльності та створювати можливості для вивчення української мови як через формальну освіту, так і шляхом неформального навчання. На практиці це означає перехід від декларативної мовної політики до більш активної державної підтримки розвитку української мови.

2. Розширення кола осіб, які зобов'язані володіти державною мовою:

Проект значно розширює перелік професій та посад, для яких знання української мови є обов'язковою умовою:

• Самозайняті особи: Вимоги щодо використання державної мови тепер поширюються на осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (приватні виконавці, арбітражні керуючі, аудитори, бухгалтери, оцінювачі).
• Керівні посади: До переліку додано керівників державних наукових установ, а також державних закладів культури і закладів зі статусом національного.
• Державна служба та правоохоронні органи: Особи, які претендують на службу в Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі, а також члени Кабінету Міністрів, повинні подавати сертифікат або копію документа про відповідний рівень володіння державною мовою.
• Вимоги під час працевлаштування: Обов'язкове застосування державної мови тепер прямо стосуватиметься процесу прийому на роботу.

3. Зміни у виборчому процесі:

Суттєвих змін зазнає Виборчий кодекс України:

• Кандидати на пост Президента України та кандидати у народні депутати повинні будуть подавати державний сертифікат, що підтверджує рівень володіння українською мовою.
• Члени виборчих комісій зобов'язані застосовувати державну мову під час виконання повноважень.
• За порушення мовного законодавства (повторне протягом року) члена виборчої комісії можуть притягнути до відповідальності, що є підставою для припинення його повноважень.

4. Сфера обслуговування, ІТ, діловодство та реклама:

Законопроект встановлює чіткіші правила для бізнесу та сфери послуг:

• Інтерфейси та додатки: Мобільні застосунки бізнесу, медіа, партій та самозайнятих осіб повинні мати українську версію, яка завантажується в Україні за замовчуванням. Якщо комп'ютерна програма не має україномовного інтерфейсу, покупця повинні попередити про це до моменту її придбання.
• Обслуговування: Дія мовного закону поширюється на «персональне надання послуг».
• Офіційні документи: Мова офіційних документів органів влади, підприємств і установ повинна строго відповідати стандартам державної мови. Мовою нотаріального діловодства та документообігу визначається виключно державна мова.
• Реклама та оголошення: Текст іншою мовою у публічній візуальній або текстовій інформації (наприклад, на вивісках чи вказівниках) не може бути більшим за розмір шрифту тексту українською мовою.

5. Сфера освіти, культури, спорту і відпочиноку:

Проект жорстко обмежує використання мови держави-агресора та захищає україномовний простір:

• Освіта: У позашкільній освіті прямо забороняється використання мови держави-агресора. Приватні школи мають право вільно обирати мову навчання, проте це не може бути мова держави-окупанта, і вони зобов'язані забезпечити опанування учнями державної мови. Крім того, держава забезпечуватиме оцінювання мовних компетентностей дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
• Культура: Забороняється публічне виконання та показ творів, фонограм чи кліпів, виконаних мовою держави-агресора, або створених громадянами держави-агресора (за певними винятками для тих, хто є громадянами України і не має паспорта РФ).
• Спорт і дитячі табори: Фізкультурно-оздоровчі, спортивні заходи (зокрема міжнародні в Україні) та діяльність дитячих закладів оздоровлення і відпочинку повинні здійснюватися державною мовою.

6. Контроль та відповідальність:

Повноваження Уповноваженого із захисту державної мови посилюються, а процедура штрафів стає більш деталізованою:

• Уповноважений отримує право контролювати дотримання закону самозайнятими особами.
• Строк здійснення мовної експертизи або заходів контролю встановлюється на рівні 30 робочих днів з можливістю продовження ще на 30 робочих днів.
• Штрафи для бізнесу: Якщо порушення вчинене вперше, Уповноважений може оголосити попередження або накласти штраф у розмірі від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6 800 грн – 17 000 грн). За повторне порушення протягом року штраф зростає і становитиме від 1200 до 1500 неоподатковуваних мінімумів (20 400 грн – 25 500 грн).

Аналіз проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної № 15412 від 15.07.2026 року показує, що ці законодавчі зміни мають системний характер. Вони закривають лазівки для використання недержавної мови у сфері обслуговування, поширюють вимоги на незалежних професіоналів та кандидатів на виборні посади, а також встановлюють жорсткий бар'єр проти культурного та освітнього впливу держави-окупанта. Законопроект покликаний зробити українську мову безальтернативним інструментом у державному, громадському та діловому житті країни.