Стабільний розвиток економіки держави неможливий без вільного та захищеного бізнес-середовища.

Однак що відбувається, коли державні органи створюють надмірний тиск на підприємництво, унаслідок чого бізнес, на формування та розвиток якого було витрачено неймовірно багато сил та засобів його засновників, змушений йти з українського ринку.

Це питання не є гіпотетичним, адже сьогодні спостерігається гостра проблема необґрунтованих кримінальних переслідувань суб’єктів господарювання правоохоронними органами. Така практика не лише призводить до прямих бюджетних втрат, а й суттєво погіршує бізнес-клімат та інвестиційну привабливість України. Недосконалість чинного законодавства та суперечлива практика його застосування нерідко стають підґрунтям для ініціювання кримінальних проваджень без належних правових підстав. Це, своєю чергою, створює додатковий тиск на бізнес та може використовуватися як засіб недобросовісної конкуренції або незаконного впливу.

Для врегулювання вказаної проблеми Верховна Рада України ухвалила низку законів, спрямованих на захист бізнесу від надмірного втручання правоохоронних органів. Зокрема, законодавчі ініціативи, відомі як «Маски-шоу стоп», «Маски-шоу стоп – 2», були спрямовані на зменшення тиску на підприємців. Проте, попри впроваджені зміни, практика необґрунтованих кримінальних проваджень щодо бізнесу залишається незмінною.

З метою подальшого вдосконалення механізму захисту бізнесу 20.01.2025 у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 12425 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту платників податків від тиску кримінального переслідування» (законопроєкт № 12425).

Як зазначено в Пояснювальній записці до законопроєкту № 12425, «законопроєкт спрямований на вдосконалення законодавства з метоюрозмежування податкових та кримінальних правовідносин. Наразі існує практика, за якою субʼєкти підприємницької діяльності можуть стати обʼєктами кримінального переслідування через недостатньо чітко визначені критерії обовʼязку сплати податків та податкових зобовʼязань».

Законопроєктом №12425 пропонується внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, зокрема таких:

1. у примітці до ст. 212 КК України визначається, що обов’язок сплати податків підтверджується лише рішенням контролюючого органу щодо узгодженого податкового зобов’язання. Кримінальна відповідальність настає за наявності податкового боргу;

2. у примітці до ст. 212-1 КК України встановлюється, що обов’язок сплати ЄСВ та страхових внесків підтверджується рішенням контролюючого органу або суду. Кримінальна відповідальність настає за наявності недоїмки;

3. ч. 1 ст. 284 КПК України доповнюється п. 11, згідно з яким кримінальне провадження щодо ст. 212, 212-1 КК України підлягає закриттю, якщо податкове або пенсійне зобов’язання не є узгодженим або оскаржується в адміністративному чи судовому порядку.

Такі зміни є важливими, оскільки, по-перше, сприятимуть забезпеченню принципу правової визначеності, значно знизивши можливість довільного трактування норм Податкового кодексу України органами досудового розслідування з метою штучного формування складу кримінального правопорушення, передбаченого статтями 212, 212-1 КК України. По-друге, вони зменшать випадки внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за нібито вчинення кримінальних правопорушень, передбачених вказаними статтями, з надуманих підстав.

Оскільки, як свідчить практика, кримінальні провадження за статтями 212, 212-1 КК України доволі часто реєструються на основі рапортів оперуповноважених працівників правоохоронних органів, такі рапорти за своєю суттю не містять достатньо відомостей, які би свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення. Однак таких рапортів достатньо для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та подальшого проведення слідчих і процесуальних дій щодо суб’єктів господарювання: обшуків, виїмок, арештів майна. Як наслідок, такі дії призводять до фактичного блокування законної господарської діяльності підприємства.

Навіть якщо згодом за результатами проведення досудового розслідування слідчий дійде висновку про необхідність закриття кримінального провадження щодо субʼєкта господарювання, такі сервіси, як YouControl, ContrAgent, Opendatabot та інші, продовжують висвітлювати інформацію про судові рішення, прийняті в межах такого провадження (ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, ухвали про арешт майна, тощо). Вказана обставина безперечно шкодить діловій репутації суб’єкта господарювання та може заважати його подальшій законній діяльності у зв’язку з відмовою контрагентів співпрацювати з «проблемним» підприємством.

Запропоновані зміни є безумовно прогресивним кроком, оскільки теоретично вони повинні унеможливити кримінальне переслідування за статтями 212, 212-1 КК України без відповідного рішення контролювального органу (або суду).

Ще одним важливим важелем у запобіганні необґрунтованому кримінальному переслідуванню є запропоновані вказаним законопроєктом зміни до КПК України щодо доповнення п. 11 ст. 284 таким  абзацом: «У кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу України, обставини, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведені потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела, стосуються податкового (грошового) зобов’язання, яке не є узгодженим, або стосуються зобов’язання зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вимога про сплату якого оскаржується або може бути оскаржена в адміністративному або судовому порядку».

Вказані нововведення сприятимуть тому, що навіть за наявності рішення контролювального органу, яке стосується податкового зобовʼязання, що не є узгодженим, або стосується зобов’язання зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування суб’єкт господарювання матиме змогу оскаржувати такі рішення в адміністративному чи судовому порядку без ризику кримінального переслідування, а навіть у разі реєстрації кримінального провадження – матиме безумовне право на звернення з клопотанням про закриття такого провадження.

Таким чином, запропоновані зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України мають на меті захистити бізнес не лише від кримінального переслідування без рішення контролювального податкового органу, а й від переслідування у період оскарження такого рішення у встановленому законом порядку, поки податковий контролювальний орган вищого рівня або суд не ухвалить остаточне рішення щодо нього.

З іншого боку, запропоновані зміни сприятимуть більш ефективному використанню правоохоронною системою людських та матеріальних ресурсів, що дасть змогу зосередити свої зусилля на розслідуванні суспільно небезпечних злочинів, протидії корупції та іншим економічним правопорушенням, які заподіюють реальну шкоду державі, замість безпідставного тиску на бізнес.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що запропонована законодавча ініціатива є дійсно важливим і перспективним кроком у напрямку вдосконалення правового регулювання та захисту бізнесу від необґрунтованого кримінального переслідування. Однак ключовим питанням залишається її практична реалізація. Важливо, щоб вона не залишилася лише на папері, як багато інших ініціатив, спрямованих на захист бізнесу від тиску, що активно впроваджувалися протягом останніх десяти років, а стала реально дієвою та ефективною нормою на практиці.