29 жовтня 2025 народними депутатами, які є представниками політичних партій «Слуга Народу» та «Голос», зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальних правопорушень проти безпеки особи (№ 14165), в якому пропонується:

1) викласти ст. 301 «Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів» Кримінального кодексу України (далі – КК) у новій редакції, передбачивши кримінальну відповідальність за: примушування особи до участі у виготовленні, зйомці, поширенні або публікації порнографічної продукції, у тому числі шляхом погроз, насильства, психологічного насильства, шантажу, обману або використання уразливого стану особи (ч. 1); виготовлення, збут, обіг, розповсюдження або надання доступу до порнографічної продукції із залученням неповнолітньої особи, а також примушування неповнолітньої особи до участі у створенні, зйомці, поширенні або публікації такої продукції, у тому числі шляхом погроз, насильства, психологічного насильства, шантажу, обману, або використання уразливого стану особи (ч. 2); дії, передбачені ч. 2 цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із залученням малолітньої особи до виготовлення, збуту, розповсюдження, а також примушування малолітньої особи до участі у створенні, виготовлені, розповсюджені, дитячої порнографії (ч. 3);

2) розкрити зміст понять «порнографічна продукція», «еротична продукція», «інтимні матеріали» та «психологічне насилля» в примітці до
ст. 301 КК (у редакції проєкту);

3) передбачити кримінальну відповідальність за незаконне розповсюдження інтимних матеріалів та створення контенту сексуального характеру без згоди особи (нова ст. 301-3 КК). Тобто народні обранці пропонують, зокрема, декриміналізувати окремі діяння, пов’язані зі створенням, збутом та розповсюдженням «дорослої порнографії» на території України.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту № 14165, такий підхід дозволяє відмежувати приватні відносини між повнолітніми особами від діянь, що дійсно становлять суспільну небезпеку, і водночас забезпечує реалізацію права людини на недоторканість приватного життя, закріпленого статтею 32 Конституції України та статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.

Законопроєкт також спрямований на усунення правових колізій між кримінальним та податковим законодавством, які виникли внаслідок неоднозначного тлумачення діяльності з виробництва контенту сексуального характеру. Йдеться про ситуації, коли податкові органи визнають такі дії підприємницькою діяльністю, тоді як правоохоронні органи кваліфікують їх як злочини. Запровадження чітких правових меж дозволить усунути суперечності, забезпечити єдність правозастосування, а також створити передумови для гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу та міжнародними стандартами у сфері захисту приватності, цифрової етики та свободи вираження.

Щодо недоліків, які мають місце в законопроєкті № 14165:

Відповідно до науково-експертного висновку на проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальних правопорушень проти безпеки особи», законопроєкт № 14165 має низку суттєвих недоліків, тому звертаю увагу на деякі з них, з якими не можна не погодитись, а саме:

• Законопроєктом пропонується встановити кримінальну відповідальність за незаконне розповсюдження інтимних матеріалів та створення контенту сексуального характеру без згоди особи (нова ст. 301-3 КК). Зокрема, ч. ч. 1 та 3 нової ст. 301-3 КК передбачають кримінальну відповідальність за розповсюдження, публічну демонстрацію чи надання доступу до інтимних матеріалів без добровільної згоди особи, яка зображена у таких матеріалах, та за ті самі дії, вчинені щодо неповнолітньої особи. Однак введення до кримінального законодавства вказаних складів кримінальних правопорушень, на погляд експертів, лише ускладнить відмежування одного суспільного небезпечного діяння проти моральності від іншого. Адже поряд із поняттям «порнографічна продукція» вводиться ще й поняття «інтимні матеріали» (див. примітку до ст. 301 КК у редакції проекту). При цьому аналіз наведених визначень «порнографічна продукція» та «інтимні матеріали» дає підстави вважати, що чітких критеріїв відмежування вказаних понять між собою не передбачено. Так, під інтимними матеріалами пропонується розуміти зображення, що містять оголене тіло або статеві дії конкретної особи, або особи, яка може бути впізнана, зроблені у приватній обстановці, а під порнографічною продукцією – зображення, основною метою яких є збудження статевого потягу та які містять натуралістичне, реалістичне чи докладне відтворення статевого акту будь-якої форми або дій сексуального характеру, а також демонстрацію статевих органів. Відтак, за певних умов, інтимні матеріали можуть «трансформуватися» в порнографічну продукцію, а порнографічна продукція може містити, зокрема, зображення статевих дій певної особи, зроблені у приватній обстановці.
• У ч. 3 ст. 301 КК (у редакції проєкту) встановлюється кримінальна відповідальність, у тому числі, за примушування малолітньої особи до участі у створенні, виготовлені, розповсюджені, дитячої порнографії. У цьому контексті експерти звертають увагу, що кримінальна відповідальність за примушування малолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії наразі вже передбачена частиною ч. 4 ст. 301-1 КК. Відтак, встановлення кримінальної відповідальності за ідентичні діяння ще й в ч. 3 ст. 301 КК (у редакції проєкту) є недоцільним з точки зору її колізійності та невідповідності умовам криміналізації суспільно небезпечних діянь.

Щодо необхідності декриміналізації окремих діянь, пов’язаних зі створенням, збутом та розповсюдженням «дорослої» порнографії

Незважаючи на ряд недоліків, який містить законопроєкт № 14165, з урахуванням їх усунень та доопрацювання самого законопроєкту, на мою думку, він є необхідним для нашого суспільства, і ось чому.

По-перше, вважаю, що можна погодитись зі змістом пояснювальної записки до цього законопроєкту, зокрема, з тим, що чинна редакція статті 301 Кримінального кодексу України, ухвалена понад два десятиліття тому, зберігає заборону на виготовлення, збут і розповсюдження предметів порнографічного характеру. Вона відображає правові підходи періоду дії скасованого Закону України «Про захист суспільної моралі» і не враховує реалій цифрової епохи. Розвиток сучасних технологій, поява платформ для створення і розповсюдження контенту сексуального характеру (OnlyFans, Patreon, Fansly та ін.), а також використання штучного інтелекту для генерування зображень осіб без їхньої згоди породили низку колізій і прогалин у правозастосуванні. На практиці держава визнає таку діяльність як підприємницьку – стягуючи податки з доходів авторів цифрового контенту, – але одночасно кваліфікує її як злочинну. Це створює стан правової невизначеності та підриває довіру громадян до кримінального законодавства.

Тому, на мою думку, у випадку втілення в життя, в належному стані, законопроєкту № 14165 наша держава отримає контроль, на законодавчому рівні, над порноіндустрією в Україні та, звісно, отримає значні фінансові прибутки, які наразі перебувають в «тіні», і саме головне, таке оновлення Кримінального кодексу зможе забезпечити ефективний захист малолітніх та неповнолітніх від сексуальної експлуатації; визначити межі добровільного виготовлення інтимного контенту між повнолітніми; запровадити кримінальну відповідальність за розповсюдження інтимних матеріалів без згоди особи та використання її зовнішності без дозволу.

Разом з тим, перед тим які легалізувати в Україні порнобізнес, повинні бути встановлені суворі вимоги та обмеження, під час здійснення такої діяльності, а також повинен бути жорсткий контроль та встановлена саме кримінальна відповідальність за їх порушення. Більше того, повинні бути встановлені і суворі вимоги до самої порнопродукції, зокрема, в ній не повинно міститись будь-якого насильства, не говорячи про залучення неповнолітньої особи.

По-друге, коментуючи подібний законопроєкт, а саме № 12191, який був підтриманий правоохоронним комітетом Верховної ради у грудні 2024, але також потребує допрацювання та винесення на розгляд парламенту, колеги юристи висловлювали свою позицію, з якою я повністю погоджуюсь, та яка полягає в тому, що даний законопроєкт не суперечить Конституції України та може бути реалізований, це стосується також і законопроєкту № 14165.