1 серпня 2018 року набрав чинності Протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

1 серпня 2018 року, після закінчення тримісячного строку від дати ратифікації десятою державою - Францією, набрав чинності Протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (англомовний текст - http://hudoc.echr.coe.int/eng-press?i=003-6159401-7972623, український переклад - http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_002-13). Протокол ратифікували: Албанія, Вірменія, Грузія, Естонія, Литва, Сан-Маріно, Словенія, Фінляндія, Франція і Україна.

Ключовим положенням цього Протоколу є розширення консультативної юрисдикції Європейського суду з прав людини.

Якщо раніше ЄСПЛ міг лише на запит Комітету Міністрів, надавати консультативні висновки з правових питань, які стосуються тлумачення Конвенції та протоколів до неї (п. 1 ст. 47 ЄКПЛ), то з 1 серпня 2018 року «вищі судові установи Високої Договірної Сторони, як визначено відповідно до статті 10, можуть звертатися до Суду щодо надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї» (п. 1 ст. 1 Протоколу № 16). Консультативні висновки надаються Великою Палатою ЄСПЛ. З іншого боку "Консультативні висновки не мають обов’язкової сили" (ст. 5 Протоколу № 16).

Законом України "Про ратифікацію Протоколів № 15 та № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 5 жовтня 2017 року № 2156-VIII (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2156-19) найвищим судом, визначеним для цілей пункту 1 статті 1 цього Протоколу, є Верховний Суд.

Умови звернення вищих судових установ держав, що ратифікували Протокол № 16, до ЄСПЛ за консультативним висновком: 1) запит щодо надання консультативних висновків має стосуватися принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї; 2) у провадженні суду, який звертається із запитом до ЄСПЛ, має перебувати справа, при розгляді якої виникли такі принципові питання; 3) запит повинен бути обгрунтованим (мають бути зазначені причини запиту і надана інформація щодо відповідних юридичних та фактичних обставин справи, яка перебуває у провадженні вищої судової установи).

Протокол передбачає процесуальний фільтр для таких запитів – колегія у складі п’яти суддів Великої Палати вирішує, чи приймати запит щодо надання консультативного висновку, беручи до уваги зазначені умові. Таким чином, ЄСПЛ має право відмовити в наданні висновку.

Якщо колегія суддів приймає запит, Велика Палата Суду надає вмотивований консультативний висновок. Комісар Ради Європи з прав людини і держава-ініціатор запиту, мають право подавати свої письмові зауваження і брати участь у будь-якому слуханні. Голова Суду, в інтересах належного здійснення правосуддя, може запропонувати будь-якій іншій Високій Договірній Стороні або особі (очевидно, що мова може йти і про учасника національного провадження у вищій судовій установі) також подати свої письмові зауваження або взяти участь у будь-якому слуханні.

В розгляді запиту на обох етапах бере учатсь ex officio суддя, обраний від держави суду-ініціатора запиту, а у разі відсутності такого судді або якщо він не може брати участь у засіданнях, Голова Суду вибирає зі списку, поданого заздалегідь цією Стороною, особу, яка засідає як суддя. Будемо чекати такий список національних засідателів (в перші роки цілком можливо, що це будуть судді ad hoc).

Процесуальні питання, які виникатимуть у зв'язку з набранням чинності Протоколом № 16:

- щодо порядку розгляду Верховним Судом питання про звернення до ЄСПЛ з запит щодо надання консультативного висновку;

- прав учасників судового провадження у Верховному Суді щодо ініціювання такого звернення;

- значення консультативного висновку ЄСПЛ, наданого за запитом Верховного Суду, адже, незважаючи на положення про те, що "Консультативні висновки не мають обов’язкової сили" (ст. 5 Протоколу № 16), він відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. № 3477-IV (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3477-15) має застосовуватися як джерело права (необхідні відповідні зміни до ст.ст. 1, 18 цього Закону).

У Верховній Раді України зареєстровано два однойменних проекти законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із ратифікацією Протоколу N 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод"

- зареєстрований 27.06.2018 р. N 8535, суб'єкт законодавчої ініціативи: народний депутат України І. Луценко (http://bit.ly/protocol16law8535), який 02.07.2018 р. направлено на розгляд Комітету;

- зареєстрований 06.07.2018 р. N 8535-1, суб'єкт законодавчої ініціативи: народний депутат України Р. Сидорович (http://bit.ly/protocol16law85351). Відповідальний комітет: Комітет з питань правової політики та правосуддя.