ІРИНА КУЗИНА, АДВОКАТ АО «BARRISTERS» ПРО "ЗВІЛЬНЕННЯ ЗАРУЧНИКІВ" СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ "ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ"

"ЗВІЛЬНЕННЯ ЗАРУЧНИКІВ"

Хоча встановлення застави не підлягає апеляційному оскарженню, вже існує практика, коли апеляційні суди відкривають провадження та розглядають такі
скарги насправді.

Фраза «чисті застави» (тобто застава як запобіжний захід у кримінальному провадженні) все частіше звучить у ухвалах слідчих суддів. Ходять чутки, що це недарма, є навіть планові показники. Як би там не було, а стаття 182 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України набирає популярності, а отже, практика виявляє прогалини у законодавстві та різночитанні законодавчих норм. Розглянемо цікаві випадки.

«Непідйомна» сума

Незважаючи на встановлення у пункті 1 частини 5 статті 182 КПК України меж для розміру застави залежно від тяжкості злочину, слідчі судді все частіше вдаються до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України. Ця норма (підстави встановлення розміру застави вище за передбачені межі) може застосовуватися у виняткових випадках, проте слідчі судді, ймовірно, вважають винятковими занадто багато проваджень, за якими підозрюваним встановлюють заставу.

Формально та без зайвих обґрунтувань судді констатують, що така висока сума застави «зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків» (а нижча сума хіба не зможе?).

При цьому частина 4 статті 182 КПК України встановлює, що розмір застави повинен достатньо гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і не може бути свідомо непомірним для нього. Тобто частина цієї норми про заборону встановлювати надмірну заставу слідчими суддями переважно ігнорується.

Практика Європейського суду з прав людини (наприклад, "Georges Bonnechaux v. Switzerland", No 8224/78, § 74) показує, що встановлення суми застави залежить від активів підозрюваного. Замість шаблонної фрази «сума застави зможе забезпечити виконання підозрюваним її процесуальних обов'язків» слідчий суддя повинен докладно описати майно підозрюваного, визначити суму, яка була б для нього підйомною, але досить вагомою.

До слова, захист слід уважно ставитися до довідок Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, що подаються прокурором. Вказаний Агентством перелік майна може не відповідати інформаційним довідкам, що додаються з реєстрів (як це нещодавно сталося з підозрюваним, щодо якого прокурор просив встановити заставу в сумі, еквівалентній 25 млн дол. США).

Відсутність засобів

Подозреваемый, в отношении которого установлен непомерный залог, вероятно, задаст адвокату вопрос: может, стоит внести залог частично? Для сравнения приведу два случая из моей недавней практики: в первом случае подозреваемый нашел залогодателей, которые в пятидневный срок несколькими платежами внесли около 1 200 000 грн из 5 200 000 грн требуемых, во втором — залог в сумме, эквивалентной 1 млн долл. США, не был внесен вообще, поскольку подозреваемый счел, что все равно всей суммы он не соберет.

В первом случае удалось выиграть время, с момента установления меры пре- сечения в виде залога до изменения меры пресечения прошло 38 дней. Во втором случае с учетом переноса рассмотрения ходатайства об изменении меры пресечения (в связи с апелляционным обжалованием, к чему мы еще вернемся) с момента установления меры пресечения в виде залога до изменения меры пресечения прошло 34 дня.

При этом в первом случае мера пре- сечения все равно была изменена, а с возвратом частично внесенного залога возникли проблемы. Прокурор обратился к следственному судье с ходатайством об обращении залога в доход государства, поскольку «подозреваемый нарушил установленную судом обязанность внести залог». Конечно же, прокурору было отказано, но возврат залога занял время. Выводы делайте сами.

Оскарження застави

Як випливає із статті 309 КПК України, ухвала слідчого судді про встановлення застави не підлягає апеляційному оскарженню. Тільки прокурор може подати апеляційну скаргу в частині відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (якщо так було поставлено питання в клопотанні про обрання запобіжного заходу).

Проте вже існує практика, коли захисники подають апеляційні скарги, посилаючись на пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, а апеляційні суди відкривають провадження та розглядають такі скарги по суті. І це правильно, оскільки такий підхід відповідає позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні No 12-рп/2010 та кількох наступних. І якщо на Київщині випадки скасування застав практично не трапляються (принаймні мені про них невідомо), то знизити суму застави в апеляційному суді — цілком реальна практика.

І вже точно слід подати апеляційну скаргу, щоб змусити слідчого суддю не поспішати виносити ухвалу про зміну запобіжного заходу до закінчення апеляційного розгляду первинної ухвали про заставу, адже кому потрібний поспіх?

Запорука не внесена, що далі?

А далі розхожа фраза — «невнесення застави є підставою для зміни запобіжного заходу на суворішу». Ви її часто чули, чи не так? Але твердження помилкове: ніде в КПК України немає вимоги в такому разі змінювати запобіжний захід на суворіший. Навпаки, минув час, підозрюваний фактично перебував під запобіжним заходом у вигляді особистого зобов'язання, всі обов'язки за частиною 5 статті 194 КПК України виконував — довів свою благонадійність. Захист може вимагати пом'якшення запобіжного заходу.

Тим більше немає підстав автоматично змінювати запобіжний захід на утримання під вартою (про що нерідко просять прокурори), домашній арешт — найімовірніший захід за інших рівних умов. «Нічний» домашній арешт, застосовуваний у провадженнях з особливо тяжких злочинів, є дуже непоганим результатом для захисту, адже не тягне для підозрюваного фінансових витрат і дає міру свободи, яка дозволяє займатися звичайними справами і заробляти на життя.

Відмова від застави

Навіть за звинувачення у особливо тяжкому злочині (наприклад, за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата коштів у особливо великих розмірах) можна довести відсутність обґрунтованої підозри, що тягне за собою відмову у обранні запобіжного заходу. Так, Деснянський районний суд м. Києва 15 серпня ц. ухвалою No 754/10777/18 відмовив у обранні запобіжного заходу повністю саме за мотивами необґрунтованості підозри, а також звернув увагу на численні технічні помилки в клопотанні слідчого.

До речі, прокурор незабаром повторно погодив практично ідентичне клопотання про обрання запобіжного заходу, в якому послався на ту ж саму необґрунтовану підозру. Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ухвалою від 23 серпня 2018 року No 754/11170/18 відмовив прокурору знову.