ПАРТНЕР АТ «BARRISTERS» КОНСТАНТИН ГЛОБА: "ПОГЛЯД НА ПРОЦЕС ПОЗА ПРАВОМ"

Нещодавно, в одному з процесів мене критикували за оцінку дій протилежної сторони, яка формалізувалася у вислові: «позаправове процесуальне гопництво».

На жаль, суд самоусунув свою увагу на той момент і тимчасово скинув тягар винесення рішення на інший день, ніж не дав розкрити у судовому засіданні правову позицію.

Але користуючись нагодою, хотілося все ж таки зробити кілька коротких нотаток, оскільки враховуючи модель та алгоритми дій багатьох слідчих і прокурорів, проблема з «гопниками» які не розуміють категорію «право», державні структури все ж таки мають.

Суть думки досить проста:

На превеликий жаль, правова доктрина України, законодавство та судова практика все ще зберігають, напевно, за інерцією сурогатного радянського мислення, погляд на «право», як на суто теоретичну категорію, що має значення лише для безрезультативної риторики.

А що ж є «право» та «право» це одно «закон»?

Принциповим є положення про співвідношення понять "закон" і "право", дане Юліаном "Iustiniani Digesta": "Тому, що встановлено проти сенсу права, ми не можемо слідувати як юридичному правилу".

Носителем права може бути тільки людина, як такою. І категорія «право» частково лежить у духовній сфері, це найвища доля людських вчинків і дій.

Це уявлення людини про добро і справедливість. Саме цього людина завжди бажає для себе від інших членів суспільства та від держави, її посадових осіб та службовців.

На жаль, можемо констатувати, що формально визнається і діє верховенство якогось шаблонного доктринального сурогату. Звідси й такі закони - переважно відповідають лише принципу поточної доцільності і далекі від права, у принципі, тексти яких дуже нагадують інструкції з експлуатації.

Виходячи з цих коротких тез, коли в процесі я чую сухе вираження, інакше його не можна назвати, «ми маємо право» і при цьому здійснюючи посилку на статтю закону без будь-якої аргументації та обґрунтування, саме такі дії, часто, вважаю за можливим оцінювати як «позаправове процесуальне гопництво», оскільки з нормою процесу формально можливо й узгоджені такі, але з категоріями «право», «справедливість», «обґрунтованість», «доцільність» тощо. - Ні.