Третя сесія форуму була присвячена одному з ключових напрямів сучасної антикорупційної політики — перевіркам НАЗК та розвитку інституту цивільної конфіскації.

Олександр Тананакін, керуючий партнер АО «Barristers», у своєму виступі зосередив увагу на проблемах антикорупційної практики в Україні та на методах формування суспільної думки навколо скандалів. На його думку, багато справ штучно подаються як резонансні, а насправді мають сумнівну юридичну перспективу і часто стають інструментом спецоперацій з передбачуваним результатом. Він підкреслив, що публічні повідомлення антикорупційних органів та пов’язаних структур часто готуються заздалегідь і не відображають реального стану судових процесів.

Спікер звернув увагу на приклади справ, де суспільство вводять в оману щодо фактичних обставин. Так, підкреслив пан Тананакін, у низці резонансних випадків застосовувалися гучні формулювання або маніпулятивні заголовки, які створюють ілюзію «злочинного збагачення», хоча насправді матеріали справ часто базуються на обмежених даних або протоколах, з якими сторони захисту не мали можливості ознайомитися.

Особливо він відзначив справи, пов’язані із забудовниками, де дії антикорупційних органів, за його словами, мають не юридичну мету, а завдання контролю над будівництвом. Як наслідок, блокуються інфраструктурні проєкти, а реальна боротьба з корупцією відходить на другий план. Спікер підкреслив, що такі підходи створюють негативний ефект, підривають довіру до правоохоронної системи та викликають питання щодо дотримання принципів верховенства права.

Спікер також відзначив проблему витоку інформації: документи та рішення судів миттєво потрапляють до медіа або телеграм-каналів, що створює додатковий тиск на учасників процесу та дає змогу маніпулювати суспільною думкою. На його переконання, такі практики перетворюють антикорупційні органи на «фабрику резонансних справ», де інтереси права відсуваються на другий план, а суспільна увага стає головним інструментом впливу.

Завершальним меседжем керуючого партнера Barristers стала теза про необхідність повернення до принципів права та Кримінального процесуального кодексу без використання спеціальних операцій чи зовнішніх маніпуляцій для створення ефекту «гучного розслідування». Він наголосив, що антикорупційна діяльність має залишатися прозорою, юридично обґрунтованою та керованою законами, а не суспільними або медійними трендами.