У Шевченківському районному суді м. Києва розпочався розгляд скарги на постанову слідчого Державного бюро розслідувань Андрія Шевченка про закриття кримінального провадження.
Кримінальне провадження за ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення) було розпочато заявою в інтересах нашого клієнта - Дмитра Рюмшина.
Предметом розслідування є лист ДВКР СБУ, датований нібито 19.09.2024. Одним із очевидних доказів підроблення цього листа є те, що до нього внесені прізвища військовослужбовців, які на момент створення листа взагалі не були мобілізовані до ЗСУ та призвані лише у жовтні 2024 року.
Цей документ ДБР використовує як ключовий доказ обвинувачення проти пана Рюмшина у провадженні, яке вже на сьогодні перебуває на розгляді у Олександрівському судді Запорізької області та де йому інкримінують умисне включення до списків на закордонне навчання до Франції осіб, щодо яких існували застереження.
Щоб довести склад злочину, обвинувачення має підтвердити факт обізнаності пана Рюмшина про такі застереження. Саме для штучного підтвердження цієї обізнаності й використовується згаданий лист.
Закриваючи справу за фактом підробки цього листа, слідчий ДБР вдався до аргументу, що нібито цей документ не є офіційним у розумінні КК України і взагалі не створює жодних правових наслідків.
В дійсності, якщо документ може бути використаний (і реально використовується правоохоронцями) як доказ чи підстава для юридичних дій - він автоматично набуває статусу офіційного.
Тут очевидні подвійні стандарти та маніпуляція ДБР. У кримінальному провадженні, де ДБР це вигідно, вони використовують цей лист як ключовий доказ обвинувачення. Але щойно «запахло смаженим» у справі про фальсифікацію цього ж листа - слідчий ДБР миттєво змінює позицію і заявляє, що документ не є офіційним, а має лише «рекомендаційний характер».
Факти, які свідчать про те, що цей лист підшукувався та створювався «заднім числом» на вимогу самого ДБР або керівника підрозділу ДВКР Радченка, є, з поміж іншого, те що в журналі вихідної кореспонденції ДВКР від 19.09.2024. (До речі витрубваний самим слідчим) під № 2690 зареєстрований документ із зовсім іншою назвою: «Пропускний режим в/с А5001 під час закордонного відрядження». Назва реєстрації не має жодного відношення до змісту листа про «застереження».
Попри це, слідство ДБР продемонструвало повну однобічність. Слідчий обмежився лише допитом 4 співробітників ДВКР СБУ, які фактично є потенційними підозрюваними у цій фальсифікації, та формальним витребуванням журналу.
При цьому повністю проігноровано ключові клопотання захисту. Не допитано самого Дмитра Рюмшина, не призначено судову почеркознавчу експертизу, не проведено експертизу давності документа, яка б об'єктивно підтвердила реальний час його створення та реєстрації. Не допитано слідчу та прокурора, які використовували підроблений документ та не задано запитання стосовно того на підтвердження яких обставин вони цей лист використовували.
Крім того, пана Рюмшина досі не визнано потерпілим, незважаючи на те, що суд раніше вже скасовував аналогічну відмову слідчого. Відмовою у визнанні потерпілим, начебто через відсутність збитків, завданих Дмитру, слідство обмежує у процесуальних правах як самого Рюмшина, так і його представників.
Суть у тому, що статус потерпілого наділяє особу набагато ширшим колом прав та повноважень як учасника провадження (зокрема, правом заявляти клопотання, надавати докази, безпосередньо брати участь у слідчих діях та повноцінно оскаржувати рішення слідчого), тоді як роль звичайного заявника є суто формальною та обмеженою.
Наступне судове засідання призначено на 13 липня.
Автор: Barristers
Джерело: Barristers Facebook