22 грудня Дарницький районний суд м. Києва поставив крапку у кримінальному провадженні (справа № 753/22620/24), яке тривалий час супроводжувалося тиском, формальними звинуваченнями та спробами криміналізувати безглузді забаганки керівництва однієї з військових частин щодо їх колишнього підлеглого.
Захист у справі здійснював адвокат АО BARRISTERS Сергій Дерев’янко за дорученням Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.
Рішення однозначне — виправдувальний вирок 
. Клієнта визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби) у зв’язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
. Клієнта визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби) у зв’язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.Короткий опис обставин справи:
Наш довіритель, офіцер, у 2023 році проходив військову службу в одній із військових частин. У листопаді цього ж року на законних підставах, у зв’язку з тяжкою хворобою матері, він був направлений у відпустку за місцем проживання сім’ї. У цей період до лікарні потрапляє батько його дружини, який згодом помирає.
Довіритель телефонує своєму безпосередньому командиру та просить дозволу залишитися вдома понад строк, визначений наказом про відпустку, з метою організації поховання. Командир дає згоду, входячи в складні життєві обставини підлеглого.
Після організації поховання тестя та дотримання національних традицій клієнт повертається до військової частини і продовжує службу. Попри це, згодом керівництво частини починає трактувати його відсутність як таку, що тривала понад три доби без поважних причин. Водночас жодних претензій щодо несвоєчасного прибуття до частини клієнту не висувалося, а його, на загальних підставах, було переведено до бойової частини, де він також певний час проходив службу. Згодом він був звільнений у запас у зв’язку з доглядом за матір’ю — інвалідом ІІ групи.
Прокурор намагався довести «самовільне залишення військової частини», не довівши головного — винуватість обвинуваченого, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення.
Факти підмінялися оцінками, а відповідальність — інтерпретаціями.
Захист крок за кроком показав інше:
- дії підзахисного були абсолютно законними;
- жоден доказ не підтверджує наявність кримінального правопорушення;
- стандарт доказування «поза розумним сумнівом» стороною обвинувачення не дотримано.
Сторона захисту як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду послідовно не погоджувалася ані з підозрою, ані з обвинуваченням, наголошуючи на поважних причинах невчасного прибуття клієнта до частини та на тому, що його військова служба не переривалася, що є принципово важливим у цій справі.
Суд почув аргументи, оцінив докази й зробив те, що має робити суд у правовій державі — виправдав людину , визнавши відсутність складу злочину. У рішенні, зокрема, зазначено, що під час судового розгляду було документально підтверджено поважність причин несвоєчасної явки обвинуваченого на службу. Крім того, з урахуванням кримінально-правової доктрини суд дійшов висновку, що таке запізнення не може вважатися військовим кримінальним правопорушенням, а отже, у бездіяльності обвинуваченого відсутня об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Також суд обґрунтовано послався на ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-ХІІ, відповідно до якої військова служба призупиняється для осіб, які самовільно залишили військові частини. У цьому ж випадку клієнт службу продовжував, що фактично підтверджує згоду командування з наявністю поважних причин його відсутності.
Ця справа була не лише про конкретну людину.
Вона була про межу між відповідальністю військовослужбовців і кримінальним переслідуванням, про спокусу замінити докази припущеннями, а правовий аналіз — формальним підходом.
Захист, здійснений адвокатським об’єднанням BARRISTERS, був побудований не на «порожніх» словах, а на праві, логіці та здоровому глузді — і саме це привело до справедливого та позитивного результату
Автор: Barristers
Джерело: Barristers Facebook