21 серпня 2025 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України законопроект № 13673 (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/57168) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення Кримінального кодексу України Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані з перетинанням державного кордону України.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення Кримінального кодексу України Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані з перетинанням державного кордону України» (далі – проєкт Закону) розроблено для забезпечення правового регулювання відповідальності осіб за перетинання державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, встановлення підстав звільнення від цієї відповідальності під час дії воєнного стану, а також приведення положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 8-р(І)2022.

Проте, у разі прийняття такого законопроекту у запропонованій редакції, правоохоронці не матимуть жодних законних повноважень щодо виконання покладених на них обов’язків, що матиме наслідком повну бездіяльність або ж перевищення службових повноважень.

Як є станом на зараз?

Чинна стаття 2041 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за незаконне перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, вже зазнавала змін та була доповнена 27 лютого 2018 року словами «з використанням підробленого документа», а санкція статті, поряд із збільшенням штрафів, була посилена стягненнями у виді адміністративного арешту та конфіскації.

Також, 17 липня 2015 року КУпАП було доповнено статтею 2043, якою встановлена адміністративна відповідальність за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної діяльності.

Повноваження із складання протоколів за вказаними статтями 2041 та 2043 КУпАП надано уповноваженим службовим особам Державної прикордонної служби України, а розгляд справ проводиться суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Починаючи з 30 квітня 2018 року антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях було скасовано, з того часу уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за статтею 2043 КУпАП не складено жодного протоколу.

Чинна на сьогоднішній день редакція статті 3322 КК України, також передбачає відповідальність за незаконне перетинання державного кордону, але для специфічних суб’єктів правопорушення (особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора) або ж за обов’язкової наявності мети кримінального правопорушення – заподіяння шкоди інтересам держави.

Що пропонується?

Законопроектом пропонується

1) виключити статтю 2043 КУпАП (у зв’язку з її частковою неконституційністю та неефективністю);

2) передати повноваження з розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 2041 КУпАП (щодо незаконного перетинання державного кордону), органам охорони державного кордону;

3) доповнити статтю 332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон) кваліфікуючою ознакою у виді вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану;

4) встановити кримінальну відповідальність за:

- незаконне перетинання державного кордону в умовах дії воєнного або надзвичайного стану поза пунктами пропуску через державний кордон (частина четверта статті 3322 КК України);

- перешкоджання облаштуванню прикордонної інфраструктури, її пошкодження або знищення (стаття 3323 КК України);

- порушення призовником, військовозобов’язаним або резервістом встановленого строку перебування за межами України (ст. 3371 КК України);

5) встановити підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною четвертою статті 3322 та статтею 3371 КК України, а також встановити спеціальне досудове розслідування за цими статтями;

6) встановити обов’язок дотримання військовозобов’язаними (призовниками, резервістами) строку перебування за межами України.

Правові наслідки прийняття законопроекту:

Незважаючи на бажання авторів довести необхідність прийняття цього законопроекту, а також його винятковість у врегулюванні ряду питань, варто зазначити наступне.

Автори законопроекту, пропонуючи зміни до санкції статті 2041 КУпАП, не приховують, що єдиною метою таких змін є обмеження права громадян України на доступ до правосуддя. Станом на сьогодні саме суд, розглядаючи протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за статтею 2041 КУпАП, які складені поліцією чи прикордонниками, приймає рішення про наявність в діях осіб складу адміністративного правопорушення за незаконне перетинання чи спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, громадяни мають право на належний захист і правову допомогу в суді, а також на надання суду доказів чи пояснень ДО притягнення їх до відповідальності.

Законодавець в ч. 4 ст. 258 КУпАП надав дозвіл НЕ складати протоколи про адміністративне правопорушення, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується НА МІСЦІ вчинення правопорушення.

Однак, законопроектом ЖОДНИХ змін до порядку складання протоколів не пропонується, а штраф Державною прикордонною службою України за ст. 2041 КУпАП не може бути стягнутий на місці.

Тому, у разі прийняття законопроекту в запропонованій редакції, виникне правовий колапс, який полягатиме в неможливості притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 2041 КУпАП.

Проясню: в законопроекті пропонується виключити з переліку органів, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 2041 та 2043 КУпАП Національну поліцію та Державну прикордонну службу України.

Однак, обовʼязок складення протоколу про адміністративні правопорушення до притягнення осіб до відповідальності в законопроекті НЕ скасовується, оскільки штраф стягуватиметься НЕ на місці вчинення правопорушення, а протягом 15 днів.

Тому передання повноважень суддів щодо розгляду справ за ст. 2041 КУпАП органам охорони державного кордону не дасть жодного ефекту, оскільки без повноважень на складання протоколів про адміністративні правопорушення Державній прикордонній службі України не буде чого розглядати.

Крім того, законопроектом пропонується виключити з КУпАП статтю 2043 (порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції) у зв’язку з її неефективністю, оскільки антитерористична операція завершена.

Такий підхід авторів законопроекту є недалекоглядним, оскільки, враховуючи військово-політичну ситуацію в Україні, не варто виключати необхідність повторного проведення антитерористичної операції в окремих регіонах держави, що призведе до необхідності знову вносити зміни до КУпАП.

Для прикладу, на даний час літаки цивільної авіації не здійснюють польоти в повітряному просторі України, однак це не означає що потрібно виключати з КУпАП статтю 112 (порушення правил поведінки на повітряному судні) чи інші норми що стосуються польотів.

Однак найбільша проблема законопроекту полягає в пропозиції авторів ввести кримінальну відповідальність за новими статтями Кримінального кодексу України.

Адже автори законопроекту при цьому забули внести зміни до статті 216 КПК України щодо визначення конкретних правоохоронних органів, які будуть здійснювати досудове розслідування запропонованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 332-2, ст. 332-3, ч. 1 ст. 337-1 КК України.

Таким чином, запропоновані зміни до Кримінального кодексу України не мають жодного сенсу без визначення органу досудового розслідування вказаних кримінальних правопорушень.

Як висновок, прийняття цього законопроекту НЕ сприятиме забезпеченню правового регулювання відповідальності осіб за перетинання державного кордону України з метою ухилення від призову на військову службу, а навпаки, призведе що правового колапсу і невизначеності в системі органів правопорядку.

Автор статті: Михайло Яковчук, адвокат АО Barristers