Україна поступово переходить від ролі об’єкта міжнародного правосуддя до його активного учасника, що актуалізує питання не лише політичної, а й кадрової присутності у структурах Міжнародного кримінального суду (МКС). В умовах щораз більшої ролі міжнародного кримінального права формування власної експертизи стає питанням стратегічного значення для держави. Цю позицію озвучив Олексій Шевчук, партнер та речник АО Barristers, у коментарі для «Юридичної практики».

За його словами, сьогодні ключове питання полягає не лише в отриманні підтримки з боку міжнародної спільноти, а у здатності України запропонувати власний внесок. «Зараз настав момент, коли нам потрібно думати не тільки про те, що дасть нам світ, а що ми готові дати світові. Ідеться передусім про системну експертизу та людей, які здатні ефективно працювати в МКС», — зазначає він.

Експерт підкреслює, що робота Суду не обмежується виключно суддями чи прокурорами. «МКС — це складний інституційний механізм, який потребує фахівців різного профілю: від аналітиків OSINT і менеджерів доказів до мовних спеціалістів і фінансових експертів», — наголошує Олексій Шевчук. Водночас, за його оцінкою, кадровий потенціал України у цій сфері наразі залишається обмеженим.

Окрему увагу він звертає на відмінність між досвідом роботи з Європейським судом з прав людини та практикою МКС. «Попри наявність потужної школи ЄСПЛ, міжнародне кримінальне правосуддя має іншу процесуальну логіку, інші стандарти доказування та інші вимоги до фахівців», — пояснює він.

У цьому контексті Олексій Шевчук пропонує створення в Україні спеціалізованого Центру підготовки кадрів для міжнародних судових інституцій. За його словами, такий центр має забезпечити комплексну підготовку як юристів-практиків, так і аналітичного та технічного персоналу, включаючи навчання у сфері доказового менеджменту, OSINT, мовної підготовки та етичних стандартів.

«Йдеться про системний підхід: від академічної бази до практичної інтеграції в роботу міжнародних інституцій. Україна має потенціал, але його потрібно структуровано розвивати», — зазначає він.

Водночас експерт наголошує, що створення подібної інституції має відбуватися у взаємодії держави, освітніх установ та міжнародних партнерів. Такий підхід відповідає світовим практикам, зокрема досвіду країн, які вже інвестують у підготовку кадрів для міжнародних трибуналів.

Стратегічне значення цієї ініціативи, за словами Олексія Шевчука, виходить за межі кадрової політики. «Міжнародне кримінальне право стане одним із ключових напрямів глобальної політики XXI століття. І присутність у цій системі означає не лише формальну участь, а реальну здатність працювати та впливати», — підкреслює він.